Демографічна статистика
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Демографічна статистика

Демографічна статистика, статистика населення, область статистики, що займається додатком статистичних методів до збору, обробки, викладу і аналізу даних, що характеризують чисельність, склад, розміщення і рух населення тієї або іншої країни, території або окремих його груп. Під Д. с. розуміють також сукупність числових даних про населення, а інколи і область практичної діяльності по збору і обробці цих даних. Теоретичною основою радянської Д. с. є марксистсько-ленінська демографія . Методи, Д, що розробляються. с., грунтуються на положеннях теорії статистики. Д. с. є одним з важливих знарядь демографічного аналізу, а нагромаджувані нею відомості служать фактичною основою багатьох соціально-економічних досліджень населення. Д. с. розробляє методи збору даних про населення, поточної і перспективної оцінки його чисельності і складу, методи виміру, порівняння інтенсивності і вивчення чинників демографічних процесів (народжуваності, смертності, брачності, розпаду браків і ін.). Історично до них примикають інші, не статистичні методи демографії, зокрема побудова математичних моделей населення (стаціонарного, стабільного і ін.), аналіз функцій відтворення населення, що представляються у вигляді демографічних таблиць (плодючості, смертності, брачності), розробка загальних характеристик режиму відтворення населення, а також моделей, що імітують демографічні процеси.

загрузка...

  Аналіз закономірностей розвитку населення передбачає вимір інтенсивності демографічних процесів шляхом обчислення коефіцієнтів, що виражають частоту тих або інших демографічних подій (народжень, смертей, браків, розлучень) в населенні або його групах, або вірогідності настання цих подій. Оскільки інтенсивність цих подій залежить від віку, особливо важливе значення мають показники для окремих віків. Набор таких показників, обчислених для сукупності однолітків за різні роки їх життя, характеризує відтворення реального покоління. На практиці частіше користуються віковими показниками для умовного або гіпотетичного покоління, які характеризують інтенсивність демографічних процесів в один і той же період, але відносяться до людей різних поколінь. Самостійне значення мають показники для окремих груп віків — дитячих, працездатних, дітородних. Важливі характеристики процесу освіти і розпаду сімей.

  Джерелом даних Д. с. служить облік населення. За традицією розрізняють облік стану і облік руху населення. Зведення про стан населення, тобто його чисельності, розміщенні і розподілі по соціальних групах, підлозі, зросту, освіті, національності, заняттям і т.д., отримують при переписах населення, що проводяться на певний момент, централізований, за єдиною програмою, які дають як би моментальну фотографію населення. Зведення про природний рух населення — про зміну його чисельності і складу унаслідок народжень і смертей (а також про браки і розлучення) — дає поточний облік цих подій, заснований на реєстрації актів цивільного стану. Механічний рух населення або міграція, враховується при переписах, або шляхом реєстрації зміни місця проживання. У деяких країнах ведуться постійні списки або так звані регістри населення. У СРСР однієї з форм їх є похозяйственниє книги сільрадського обліку. Відомості про населення і демографічні процеси отримують також з регулярних або епізодичних вибіркових обстежень, особливо важливих в країнах, де облік населення не налагоджений. Вибіркові обстеження по так званому анамнестичному методу, тобто шляхом опиту про події у минулому, дозволяють отримати показники для реального покоління. Матеріали цих джерел дають можливість отримувати оцінки чисельності і віково-статевого складу населення між переписами, а також відомості, необхідні для аналізу демографічних процесів в територіальному розрізі.

  Сучасна система інформації про населення складається з 2-ої половини 19 ст і налагоджена лише в економічно розвинених країнах. Для сучасного етапу розвитку Д. с. характерне розширення арсеналу методів збору і аналізу інформації, залучення математики і соціології, широке вживання ЕОМ(електронна обчислювальна машина) при обробці даних. У СРСР, як і в більшості країн світу, дані Д. с. збираються і обробляються в основному органами державної статистики. Функції державної статистичної служби включають також перспективні числення населення визначення поточних оцінок чисельності і віково-статевого складу населення, побудова демографічних таблиць і елементи демографічного аналізу. Дані Д. с. публікуються в спеціальних журналах, статистичних збірках, демографічних щорічниках, що випускаються в багатьох країнах світу.

  Літ.: Маркс До., Капітал, т. 1, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 23; Ленін Ст І., Розвиток капіталізму в Росії, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 3; його ж, Статистика і соціологія, там же, т. 30; Гозулов А. І., Переписи населення СРСР і капіталістичних країн, М. 1936; Боярський А. Я., Курс демографічної статистики, М., 1945; Новосельський С. А., Питання демографічної і санітарної статистики, М., 1958; Птуха М. Ст, Нариси за статистикою населення, М., 1960; Населення світу. Довідник, під загальною ред. Би. Ц. Урланіса [М., 1965]; Преса P., Народонаселення і його вивчення, пер.(переведення) з франц.(французький), М., 1966; Курс демографії, під загальною ред. А. Я. Боярського, М., 1967; Корчак-Чепурковський Ю. А., Вибрані демографічні дослідження, М-код.,1970; Паєвський Ст Ст, Питання демографічної і медичної статистики. [Ізбр. проїзв.(твір), під ред. А. М. Меркова], М., 1970; United Nations. Statistical Office. Demographic yearbook, N. Y., 1958 —.

  А. Р. Вовків.