Дев'ятий з'їзд РКП(б), відбувся в Москві 29 березня — 5 квітня 1920. Було присутньо 553 делегати з вирішальним голосом і 162 з дорадчим, що представляли 611978 членів партії. Склад делегатів з'їзду: за віком — від 16 до 18 років 0,5%, від 19 до 23 років 12%, від 24 до 30 років 42,5%, від 31 до 40 років 38%, понад 40 років 7%; по професіях — робітників 51%, ремісників 8%, селян 5%, службовців 12%, інтелігенції 24%; по партстажу — що вступили в РКП(б) до Лютневій революції 1917 49%, з лютого до жовтня 1917 24%, після Великої Жовтневої соціалістичної революції 27%.
Порядок дня: Звіт ЦК (доповідачі В. І. Ленін і Н. Н. Крестінський); Чергові завдання господарського будівництва (доповідач Л. Д. Троцький, співдоповідачі Н. Осинський і А. І. Риків); Професійний рух (доповідач Н. І. Бухарін, співдоповідач Д. Би. Рязанов); Організаційні питання (обговорювалися на організаційній секції з'їзду) (доповідач Л. Би. Каменев); Завдання Комуністичного Інтернаціоналу (доповідач До. Б. Радек); Відношення до кооперації (з'їзд заслуховував доповідача кооперативної секції з'їзду Ст П. Мілютіна, що виступав від більшості її проти офіційного доповідача Крестінського, що отримав меншість в секції); Перехід до міліційної системи (доповідач Л. Д. Троцький); Вибори ЦК партії.
З'їзд відбувався в умовах тимчасового мирного передиху, коли Радянська республіка отримала перемогу над основними силами іноземних військових інтервентів і внутрішньої контрреволюції. Проте незабаром цей передих був перерваний наступом військ Врангеля і буржуазно-поміщицької Польщі. Робота з'їзду проходіла під керівництвом Ст І. Леніна. Ленін виступав з мовою при відкритті з'їзду, із звітною доповіддю про політичну діяльність ЦК партії, завершальним словом по доповіді, мовами про господарське будівництво, кооперацію, при виборах ЦК і при закритті з'їзду. У звітній доповіді Ленін узагальнив досвід більш ніж дворічної діяльності Радянської держави, дав аналіз міжнародного і внутрішнього положення країни, освітив зовнішню політику партії, визначив завдання господарського будівництва, підкресливши виключно важливе значення єдиного господарського плану, основою якого має бути електрифікація країни. Обгрунтовувавши в доповіді об'єктивну можливість мирного співіснування соціалістичної республіки з капіталістичними державами, Ленін вказував, що «... світ, з точки зору всесвітньо-історичного масштабу..., звичайно, можливий» (Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 40, с. 248). Ленінські ідеї про мирне співіснування держав з різними соціальними системами лягли в основу зовнішньої політики Радянської держави. З'їзд схвалив діяльність ЦК РКП(б).
Центральним пунктом порядка день з'їзду було питання про господарський будівництві, про перехід від боротьби на військовому фронті до боротьби на фронті праці, проти розрухи, за відновлення і розвиток народного господарства країни. У резолюції «О чергових завданнях господарського будівництва» з'їзд, відзначивши трудовий підйом, що почався, в країні, в той же час вказав, що це лише перші кроки, що для серйозних успіхів необхідно перенести досвід передових шарів робочого класу на широкі маси міста трудящих і села. «Основною умовою господарського відродження країни, — говориться в резолюції, — є неухильне проведення єдиного господарського плану, розрахованого на найближчу історичну епоху» («КПРС в резолюціях...», 8 видавництво, т. 2, 1970, с. 151). Головне місце в господарському плані займала електрифікація країни, яку Ленін висував як велику програму соціалістичного будівництва. Директиви з'їзду лягли в основу плану ГОЕЛРО остаточно розробленого і затвердженого в грудні 1920 8-м-кодів Всеросійським з'їздом Рад.
З'їзд призвав трудящих до подальшого розгортання трудового змагання, що є могутньою силою піднімання продуктивності праці.
Проти лінії партії в питанні управління промисловістю і по ін. питанням на з'їзді виступила антипартійна група «демократичного централізму» («децисти») на чолі з Т. Ст Сапроновим, Н. Осинським, Ст М. Смирновим. У своїх тезах «децисти» висловлювалися проти єдиноначальності в управлінні промисловістю, проти використання старих фахівців, проти централізації державного управління. Їх підтримали окремі профспілкові працівники (М. П. Томський і ін.) і деякі господарські керівники (А. І. Риков і ін.). Погляди «децистов» були по суті проявом дрібнобуржуазної розбещеності, протестом проти централізації керівництва, проти дисципліни. З'їзд засудив і рішуче відкинув всі пропозиції «децистов», висловився за необхідність введення єдиноначальності. «Основним завданням при організації управління, — говорилося в резолюції, — є створення компетентного, твердого, енергійного керівництва, чи йде мова про окреме підприємство, або цілу галузь промисловості» (там же, с. 156). У вирішеннях з'їзду було обернена увага на необхідність підготовки нових керівних кадрів з робітників. Велику увагу з'їзд приділив поліпшенню роботи ж.-д.(железнодорожний) транспорту. Було прийнято спеціальне звернення до партійних організацій, в якому вказувалося на вельми важкий стан транспорту і пропонувалося виконати директиву ЦК РКП(б) про виділення для роботи на транспорті в порядку мобілізації 5000 комуністів. Прийнята постанова мобілізувати на транспорт 10% складу делегатів з'їзду. З'їзд вирішив також створити продовольчий фонд в декілька сотів млн. пудів; розподілити його у вигляді продовольчих баз в головних районах зосередження промисловості; підпорядкувати продовольчу політику в області розподілу завданням відродження промисловості і транспорту (забезпечення продовольством в першу чергу найважливіших промислових підприємств і транспорту) (див. там же, с. 161). Відповідно до ленінських вказівок на з'їзді була чітко визначена роль профспілок, їх взаємини з Радянською державою і партією, форми їх участі в господарському будівництві. Було підкреслено, що в епоху диктатури пролетаріату перед профспілками коштують головним чином завдання в області організаційно-господарської і виховної. У рішенні про кооперацію було запропоновано укріпити партійне керівництво в кооперативних органах. З'їзд прийняв рішення про організацію зв'язку між господарськими комісаріатами (ВСНХ, Наркомпрод Наркомпуть і Наркомзем) в цілях забезпечення повної єдності в проведенні господарського плану.
В резолюції «З організаційного питання» було вказано на необхідність зосередження уваги партії і всіх її організацій на питаннях господарського будівництва.
В умовах мирного передиху, що настав, було винесено ухвалу про перехід до міліційної системи озброєних сил країни, проте здійснити це не удалося унаслідок того, що Польща почала війну проти Країни Рад. З'їзд виніс ухвалу про видання Повного зібрання творів Ст І. Леніна. З'їзд вибрав ЦК РКП(б) у складі 19 членів і 12 кандидатів.
Літ.: Ленін Ст І., Мова при відкритті з'їзду 29 березня, Доповідь Центрального Комітету 29 березня, Завершальне слово по доповіді Центрального Комітету 30 березня, Мова про господарське будівництво 31 березня, Мова про кооперацію 3 квітня, Мова при закритті з'їзду 5 квітня. [IX з'їзд РКП(б) 29 березня — 5 квітня 1920], Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 40; Дев'ятий з'їзд РКП(б). Березень — квітень 1920 року. Протоколи, М., 1960; КПРС в резолюціях і вирішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК, 8 видавництво, т. 2, М., 1970.
