Двопалатна система, в державному праві система побудови законодавчого органу, при якій він складається з двох частин (палат). За цим принципом побудований найвищий показний орган в СРСР Верховна Рада СРСР, що складається з 2 палат: Ради Союзу і Ради Національностей . Д. с. Верховної Ради СРСР пояснюється многонационалним характером Сов. держави і забезпечує представлення як загальних інтересів всіх трудящих СРСР, так і специфічних національних інтересів всіх народів, що населяють його. Обидві палати утворюються послідовно демократичним способом — шляхом прямих виборів; палати повністю равноправни: вони обираються одночасно і на однаковий термін, їм в рівній мірі належить право законодавчої ініціативи, закон вважається затвердженим, лише якщо він прийнятий обома палатами, і ін.
В капіталістичних країнах існує Д. с. парламентів і у федеральних, і в унітарних державах. Вперше Д. с. виникла в Англії в 14 ст як компроміс між промисловою буржуазією і аристократією. Надавши виборчі права т.з. третьому стану, представники якого засідали у виборній нижній палаті, аристократія створила як оплот своєї влади верхню палату, що формувалася недемократичним дорогою і можливість гальмувати прийняття законодавчих актів, схвалених нижньою палатою, що мала. Після встановлення влади буржуазії Д. с. збереглася, і верхня палата продовжує служити як гальмо відносно вирішень нижньої палати. Палати парламенту в капіталістичних державах утворюються по-різному. Нижня палата, як правило, обирається населенням відповідно до виборчих норм, члени верхньої палати або призначаються главою держави, або обираються шляхом непрямих виборів. У федеральних державах верхня палата зазвичай обирається від федеральних одиниць (земель у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), штатів в США), або по рівному числу депутатів, або з врахуванням кількості населення тієї або іншої одиниці. Для обрання у верхню палату встановлюється підвищений майновий, віковий і інші цензи.
Палати, як правило, неравноправни: верхня палата зазвичай наділена ширшими правами. Сенату США, наприклад, належить виняткове право затверджувати призначення на деякі найважливіші державні посади, ратифікувати міжнародні договори (згоди палати представників в цих випадках не вимагається).
