Гіпопітуїтаризм
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гіпопітуїтаризм

Гіпопітуїтаризм [від гипо... і лат.(латинський) (glandula) pituitaria — гіпофіз], хронічний хворобливий стан, що викликається ослабінням внутрішньої секреції мозкового придатка ( гіпофіза ). Виявляється недостатністю функцій щитовидної залози, кора надниркових і статевих залоз. Р. можуть викликати травми, пухлини, інфекції крововиливу в області підстави мозку. Р. виявляється затримкою зростання (див. Нанізм ), порушенням жирового обміну — ожирінням, або різким виснаженням ( кахексією ), недорозвиненням статевих органів. У жінок при Р. припиняються менструації, атрофуються матка, яєчники, молочні залози; у чоловіків атрофуються яєчка, статевий член. Характерні фізична і психічна млявість, часті запаморочення, шум у вухах, головні болі, сонливість, швидка стомлюваність, пониження основного обміну речовин. Лікування: при пухлинах гіпофіза — рентгено- і радіотерапія, хірургічна операція; при ін. формах — гормональна терапія.

  Л. М. Гольбер.