Гіпергенні мінерали , мінерали, що виникають в зоні гіпергенезу, тобто в самій поверхневій частині земної кори, при низьких значеннях температур і тиску (див. Гіпергенні процеси ). Для Р. м. характерні гідратація (входження в кристалічну решітку молекулярної води або гидроксила), високі міри окислення елементів (заліза, марганцю, сірки і ін.). До найбільш поширеним Р. м. відносяться глинисті мінерали, що утворюються при вивітрюванні силікатних порід. Серед Р. м. багато з'єднань типа оксидів, гидроокислов, солей кисневих кислот (карбонати, сульфати, нітрати, фосфати і ін.), хлоридів. Велике практичне значення мають Р. м. в зонах окислення рудних родовищ; це — з'єднання заліза, міді, свинцю, цинку (малахіт, церусит, англезіт і ін.). Склад Р. м. при однакових вихідних породах або рудах залежить від кліматичних умов, при яких протікають гіпергенні процеси. Наприклад, при вивітрюванні силікатних гірських порід в умовах помірного клімату виникають глинисті мінерали переважно гидрослюдістого типа, а при вивітрюванні в тропіках за рахунок тих же порід утворюються каолінові глини, гідрати глинозему (боксити).
