Глинисті мінерали , група водних силікатів, що складають основну масу глин і що визначають їх физико-хімічні, механічні і ін. властивості. Р. м. є продуктом вивітрювання переважно алюмосилікатов і силікатів магматичних і метаморфічних гірських порід на денній поверхні. В процесі вивітрювання Р. м. випробовують стадійні перетворення структури і хімічного складу залежно від зміни физико-хімічних умов середовища вивітрювання і седиментації. Розміри часток Р. м. в глинах переважно не перевищують 0,01 мм . По кристалічній структурі Р. м. відносяться до шаруватих або псевдошаруватих силікатів. У кристалічних решітках типових Р. м. чергуються сітки кремнекислородних тетраедрів (іони кремнію в четверній координації) з сітками гідроксильних октаедрів, в центрі яких розташовується атом алюмінію, заліза або магнію, причому двовалентний магній виконує всі октаедри (тріоктаедрічеськие силікати), а тривалентний алюміній лише два з трьох (діоктаедрічеськие силікати).
Р. м. з двоповерховою структурою утворені сітками тетраедра і октаедричної — група каолініту, наприклад каолініт, діккит, накрит, галуазит; Р. м. з триповерховою структурою полягають іе два зовнішніх тетраедрах і середньою октаедричною сіток — група гидрослюд, наприклад гидромуськовіт і глауконіт (у міжшарових проміжках розташований атом калія); група монтморіллоніта, наприклад Al-moнтморіллоніт і Fe-moнтморіллоніт (нонтроніт) (у міжшарових проміжках — вода і обмінні катіони); група хлоритів — в структурі чергуються триповерхові шари і міжшарові проміжки (октаедричні сітки). Відомі також Р. м. складнішої структури.
Крісталлохимічеським відмінностям в структурі Р. м. відповідають певні відмінності в їх хімічному складі. Через цю властивість Р. м. різко розрізняються. Так, наприклад, монтморіллонітовиє мінерали володіють дуже високою обмінною здатністю і адсорбційними властивостями, тоді як в каолінітових мінералів ці властивості виражені слабо. Р. м., що відносяться до групи гидрослюд при нагріванні різко збільшуються в об'ємі. Для діагностики Р. м. використовують інфрачервону спектроскопію, хімічний рентгенівський, електронографічеський, електронномікроськопічеський, термічний методи.
Літ.: Гинзбург І. І., Рукавішникова І. А., Мінерали древньої кори вивітрювання Уралу, М., 1951; Рентгенівські методи вивчення і структура глинистих мінералів, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1965.
