Гідрологія суші , розділ гідрології, що вивчає поверхневі води суші — річки, озера (водосховища), болота і льодовики; відповідно Р. с. підрозділяється на потамологию (вчення про річки), лімнологию (озерознавство), болотознавство, гляциологию (вчення про льодовики). Р. с. займається вивченням процесів формування водного балансу і стоку, розробкою конструкцій гідрологічних приладів, прогнозом гідрологічного режиму, вивченням структури річкових потоків, водообміну усередині озер, руслових і берегових процесів, термічних, льодових і ін. фізичних явищ, хімічного складу вод і т.д. У Р. с. входять: гідрометрія, гідрологічні розрахунки і гідрологічні прогнози, гідрофізика, гідрохімія, гідрографія .
Основний метод Р. с. — стаціонарне вивчення гідрологічного режиму на опорній мережі станцій, важливе значення мають експедиційні дослідження окремих територій і об'єктів, всього більшого значення набувають лабораторні роботи.
Виводами Р. с. відносно гідрологічного режиму водних об'єктів і територій користуються для здійснення водогосподарських заходів (будівництва водосховищ і меліоративних систем, промислового і побутового водопостачання, каналізації стоків, розвитку рибного господарства, судноплавства і ін.).
Літ.: Аполлов Би. А., Вчення про річки, М., 1963; Богословський Би. Б., Озерознавство, М., 1960; Велетнів М. А., Гідрологія суші, 4 видавництва, Л., 1948; Іванов До. Е., Гідрологія боліт, Л., 1953: Огиевський А. Ст, Гідрологія суші, М., 1952.
