Гідрогенератор (від гидро... і генератор ), генератор електричного струму, що приводиться в обертання гідротурбіною . Зазвичай Р. є явнополюсний синхронний генератор, ротор якого сполучений з валом робочого колеса гідротурбіни. Конструкція Р. в основному визначається положенням осі його ротора, частотою обертання і потужністю турбіни. Потужні тихохідні Р. зазвичай виготовляються з вертикальною віссю обертання (за винятком капсульних гідроагрегатів ), швидкохідні гідроагрегати з ковшовою гідротурбіною — з горизонтальною віссю обертання. Існують також дослідно-промислові зразки Р. оригінальної конструкції (з фазним ротором, контрроторні, проточні і ін.). У СРСР із-за топологічних і геологічних особливостей річок більшість швидкохідних генераторів встановлюють з вертикальною віссю обертання.
Р. підрозділяються по потужності на Р. малої потужності — до 50 Мвт , середньою, — від 50 до 150 Мвт і великій потужності — понад 150 Мвт і по частоті обертання — на тихохідних (до 100 об/мін ) і швидкохідних (понад 100 об/мін ). Вітчизняні і зарубіжні Р. нормального використання мають діапазон напруги, що генерується, від 8,8 до 18 кв ; коефіцієнт потужності (cos j ) від 0,8 до 0,95; ккд(коефіцієнт корисної дії) швидкохідних Р. 97,5—98,8%, тихохідних — 96,3—97,6%.
Перші радянські Р. потужністю 7,25 Мвт були створені в 1925 на заводі «Електросила» (Ленінград) для Волховськой ГЕС(гідроелектростанція) ним. В. І. Леніна. На початку 30-х рр. на Дніпровській ГЕС(гідроелектростанція) були встановлені Р. потужністю 65 Мвт , а в 1939—40 виготовлені для того часу найбільші по моменту обертання, габаритам і масі Р. для Углицької і Рибінської ГЕС(гідроелектростанція). Створені унікальні Р. для Братської (1960) і Красноярської (1964) ГЕС(гідроелектростанція) потужністю 225 і 508 Мвт і капсульні Р. (20 Мвт ) з водяним охолоджуванням для Череповецкой ГЕС(гідроелектростанція); встановлені оборотні гідроагрегати на Київській гідроакумулюючій електростанції; у 1966 на заводі «Уралелектротяжмаш» виготовлений дослідний економічний високовольтний (110 кв ) Р. потужністю 20 Мвт ; проектується (1971) Р. на 650 Мвт для установки на Саяно-Шушенськой ГЕС(гідроелектростанція).
При конструюванні і монтажі Р. особливу увагу приділяють кріпленню частин гідроагрегату, що обертаються, і охолоджуванню обмоток ротора і статора. По розташуванню і конструкції опорного підшипника (підп'ятника) розрізняють підвісні і зонтичні Р. В підвісному Р. опорний підшипник, що сприймає частин гідроагрегату, що все обертаються,, а також осьовий тиск води на робоче колесо турбіни розташований вище за ротор генератора, на верхній хрестовині агрегату. У зонтичному Р. підп'ятник розташовується під ротором генератора, на нижній хрестовині або на кришці турбіни; вал генератора обертається в двох або трьох направляючих підшипниках. Потужні тихохідні Р. зазвичай великі по розмірах; для зменшення їх габаритів і зниження ваги доцільне зонтичного виконання. Приклад Р. зонтичного типа — гідрогенератор Красноярської ГЕС(гідроелектростанція) ( мал. 1 ): частота обертання 93,8 об/мін , діаметр ротора 16 м-коду і маса 1640 т . Для швидкохідних Р. менших габаритів переважна конструкція підвісного типа, яка в порівнянні із зонтичною володіє більшою стійкістю до механічних коливань ротора, має менший діаметр опорного підшипника і простіше в монтажі. Прикладом може служити гідрогенератор Братської ГЕС(гідроелектростанція) ( мал. 2 ): частота обертання 125 об/мін , діаметр ротора 10 м-коду , маса 1450 т.
Для охолоджування крупних генераторів (до 300 Мвт ) зазвичай застосовується замкнута система вентиляції: непряма, або поверхнева, коли повітря обдуває обмотку з поверхні, і форсована, коли повітря подається всередину провідника із струмом або між провідниками. Значно ефективніше охолоджування обмоток статора водою, що дистилює, з форсованим повітряним охолоджуванням обмотки ротора. Вживання форсованого охолоджування підвищує коефіцієнта використання Р., знижує витрату ізоляції, міді і активної сталі.
Збудження Р. зазвичай здійснюється від допоміжного генератора постійного струму, встановленого на валу; на великих Р. є додатково підзбудник для збудження допоміжного генератора. В деяких випадках для цієї мети використовується синхронний генератор з випрямлячами, який одночасно служить і допоміжним генератором.
Літ.: Бернштейн Л. Би., Прямоточні і занурені гідроагрегати, М., 1962; Зундельовіч М. І., Прутковський С. А., Гідрогенератори, М. — Л., 1966; Костенко М. П., Суханов Л. А., Аксенов Ст Н., Сучасні потужні гідрогенератори, М., 1967; Електричні машини і апарати. 1966—1967, М., 1968.
