Грунти аналіз
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Грунти аналіз

Грунти аналіз , визначення складу і властивостей грунти . Проводять механічний, хімічний, мінералогічний і мікробіологічний аналізи. Результати використовують для складання грунтових карт, у тому числі картограм агрохімічних .

загрузка...

  Механічний (гранулометричний) аналіз — кількісне визначення вмісту в грунті часток різного діаметру. Проводять за допомогою сит і піпеточним методом (використовуючи залежність між розмірами часток і швидкістю осідання їх в стоячій воді). Залежно від вмісту фізичної глини (часток < 0,01 мм ) і фізичного піску (> 0,01 мм ) грунт по гранулометричному (механічному) складу відносять до тієї або іншої різновиди (наприклад, суглинок середній, супісок).

  Хімічним аналізом встановлюють хімічний склад і властивості грунту. Основні розділи його: валовою, або елементний, аналіз — дозволяє з'ясувати загальний вміст в грунті З, N, Si, Al, Fe, Ca, Mg, Р, S, K, Na, Mn, Ti і ін. елементів; аналіз водного витягу (основа дослідження засолених грунтів ) дає уявлення про вмісті в грунті водорозчинних речовин (сульфатів, хлоридів і карбонатів кальцію, магнію, натрію і ін.); визначення поглинювальній здатності грунту ; виявлення забезпеченості грунтів живильними речовинами — встановлюють кількість легкорозчинних (рухливих), засвоюваних рослинами з'єднань азоту, фосфору, калія і ін., за даними аналізу визначають потребу полів в добривах. Велику увагу приділяють також вивченню фракційного складу органічних речовин грунту, форм з'єднань основних грунтових компонентів, у тому числі мікроелементів. Розрізняють польові, експедиційні і лабораторні хімічні аналізи. Польові аналізи проводять спрощеними методами, лабораторні — частіше інструментальними (спектроскопія, полум'яна фотометрія, атомно-адсорбційні і ін.).

  Мінералогічним аналізом визначають вміст в грунті первинних і вторинних мінералів з метою вивчення її генезису і физико-хімічних властивостей. Розподіл мінералів за грунтовим профілем досліджують методом шліфів, а їх кількісне співвідношення і зміна в процесі грунтоутворення — іммерсійним методом. Мулисту і колоїдну фракції досліджують термічним, рентгенографічним, електронографічеським і ін. методами. Для уточнення складу глинистих мінералів удаються до хімічних методів: роблять валовий аналіз і визначають ємкість поглинання досліджуваних фракцій.

  Мікробіологічним аналізом встановлюють склад мікрофлори грунту для характеристики її біохімічних властивостей і біологічної активності. Визначають кількість (у тис. на 1 г сухого грунту) представників основних груп грунтових мікроорганізмів ; бактерій (окремо азотобактера, нітрифікуючих і денітрифікуючих амоніфікаторів), актиноміцетів, грибів, а також вміст грунтових водоростей, основних представників простих (амеб і інфузорій).

  Для здобуття достовірних результатів вирішальне значення має узяття зразка в поле (у найбільш типовому місці) і правильне його зберігання (у повітряно-сухому стані). Зразки для вивчення генезису грунту можуть бути узяті з кожного горизонту і підгоризонту грунтового профілю або з декількох точок поля, середню пробу з яких після перемішування використовують для дослідження агрохімічних властивостей.

  Літ.: Гедройц До. До., Ізбр. соч.(вигадування), т. 2, М., 1955; Качинський Н. А., Механічний і мікроагрегатний склад грунту, методи його вивчення, М., 1958; Парфенова Р. І., Ярілова Е. А., Мінералогічні дослідження в грунтознавстві, М., 1962; Арінушкина Е. Ст, Керівництво по хімічному аналізу грунтів, М., 1962; Посібник з проведення аналізів грунтів і складання агрохімічних картограм, М., 1965.

  Е. Ст Арінушкина.