Графічна ідентифікація
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Графічна ідентифікація

Графічна ідентифікація в криміналістиці, ототожнення особи по листу (почерку), тобто встановлення виконавця (автора) шляхом порівняльного дослідження ознак почерку, що відображуються в документі, виконавець якого невідомий, і ознак почерку, наявних в зразках, написаних підозрюваними. Об'єктами Р. і. є документи, що мають значення речових доказів у кримінальній справі.

  Основою Р. і. є те, що всякий лист має дві сторони: смислову (вміст, стиль, манера викладу, лексика і ін. особливості письмової мови) і графічну (почерк як система вироблених рухових актів, необхідних для автоматизованого скорописного виконання букв, слів, цифр, розділових знаків). У основі процесу формування почерку (листи) лежать навики (технічною, графічною, письмовою мови), що відносяться до складних механізмів вищої нервової діяльності людини.

  Закономірності формування т.з. динамічного стереотипу в особи, що пише, обумовлюють індивідуальність і відносну стійкість вироблених ознак почерку, які відображаються в рукописних текстах, підписах і в яких виявляється індивідуальна сукупність графічних навиків властивих даній особі.

  Ідентифікаційні ознаки листа (почерку) в цілях Р. і. класифікуються: на ознаки письмової мови — особливості граматичні (в т.ч. помилки в словах, в побудові пропозицій і розставлянні розділових знаків), лексичні [запас слів і особливості словарного складу, наприклад архаїзми, неологізми, варварізми (іноземні слова), діалектізми (слова з місцевого говору), профессионалізми (характерні для даної професії), жаргон (умовна мова, наприклад «блатна музика» професійних злочинців)]; на ознаки почерку — топографічні (звичні особливості розміщення на папері тексту і його частин — поля, абзаци, інтервали між словами, рядками, підписи, дати і т. п.), загальні ознаки, що характеризують письмово-руховий навик всієї системи письмових рухів (виработанность почерку, його розмір, нахил, зв'язність, натиск), приватні ознаки, які характеризують індивідуально-стійкі письмові навики при автоматизованого виконання окремих письмових знаків і їх деталей. При проведенні Р. і. враховується нерозривність смислової і рухової сторони листа.

  Р. і. складає основу графічної експертизи (див. Експертиза судова ), яка здійснюється в криміналістичних експертних установах (научно-ісследовательських інститутах і лабораторіях судової експертизи) по постановах слідчо-прокурорських органів або за визначенням суду. Див. також Почеркознавство судове .

 

  Літ.: Бурінський Е. Ф., Судова експертиза документів, виробництво її і користування нею, СП(Збори постанов) Би, 1903; Манцветова А. І., Мельникова Е. Б., Орлова Ст Ф., Теорія і практика криміналістичної експертизи. Експертиза почерку, М., 1961; Ланцман Р. М., Кібернетика і криміналістична експертиза почерку, М., 1968.

  А. І. Вінберг.