Господарсько-культурні типи
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Господарсько-культурні типи

господарсько-культурні типи , в радянській етнографії поняття, об'єднуюче особливості культури і господарства різних народів, що знаходяться на однаковому рівні соціально-економічного розвитку і живуть в схожих природних умовах, що історично склалися. Виділення Х.-к. т. дозволяє проводити етнографічну класифікацію народів, з'ясовувати причини схожості і відмінностей в їх культурах. Так, наприклад, в північному Сибіру в корінного населення були виділені Х.-к. т. тайгових мисливців і рибалок, арктичних мисливців на морського звіра, рибалок басейнів крупних річок, мисливців-оленярів тайги, оленярів тундри. Для кожного Х.-к. т. характерні особливості матеріальної культури, пов'язані з тим напрямом господарства, якому сприяє дане природне середовище; так, видобуток морських тварин в постійних місцях їх проживання створив у арктичних мисливців можливість осілого життя в землянках. Недолік дерева і особливості господарства зумовили використання ними жирової лампи для освітлення і опалювання, шкіряних човнів, глухого хутряного одягу. Для тайгових мисливців на хутрового і м'ясного звіра характерні велика рухливість і відповідна цьому способу життя матеріальна культура: чум, легкий орний одяг і т.п. Однакові Х.-к. т. можуть існувати у різних за походженням народів, що мешкають на значному відстані один від одного. В той же час у родинних народів можуть бути різні Х.-к. т. Тому Х.-к. т. необхідно враховувати при вирішенні питань етногенезу . Радянськими ученими розробляється проблема співвідношення Х.-к. т. і суспільно-економічних формацій (див. Формація суспільно-економічна ). Якщо в мисливських збирачах (див. Збирач ) і частково риболовчеських Х.-к. т. додатковий продукт майже відсутній і немає основи для експлуатації і утворення класів, то в землеробських і тваринницьких Х.-к. т. з'являються класи. Землеробство ріллі було основою більшості класових суспільств аж до виникнення капіталізму. З поняттям Х.-к. т. зв'язано уявлення про історіко-етнографічні області, де через спільність історичних доль у різних народів склалася спільність матеріальної культури (у Прибалтиці, Середній Азії, на Кавказі і ін.).

  Літ.: Чеснов Я. Ст, Про соціально-економічні і природні умови виникнення господарсько-культурних типів (у зв'язку з роботами М. Р. Льовіна), «Радянська етнографія», 1970 № 6; Чебоксаров Н. Н., Чебоксарова І. А., Народи, раси, культури, М., 1971; Андріанов Би. Ст, Чебоксаров Н. Н., Історіко-етнографічні області. (Проблеми історіко-етнографічного районування), «Радянська етнографія», 1975 № 3.

  Н. Н. Чебоксаров.