Гліссон (Glisson) Френсис (1597, Рампішем, Дорсетшир, — 16.10.1677, Лондон), англійська лікарка, анатом і фізіолог. Професор Кембріджського університету (з 1636). Вперше описав рахіт (1650) і вивчив будову печінки (1654); його ім'ям названа оболонка, що покриває печінку (гліссонова капсула). Ввів поняття дратує ; вважав що всі частини тіла побудовані з волокон, здатних сприймати зовнішні дії і відповідати на них різними властивими ним рухами (скороченням, соковиделенієм і т.д.). Р. відкидав положення французького ученого Р. Декарта, що панувало в його час, про нервові «флюїди», експериментально довівши його неспроможність виміром об'єму м'яза до і після скорочення (шляхом занурення її в судину з водою). Р. вважав матерію не інертною, а здібною до самостійного руху і чутливості.
Соч.: Tractatus de natura substantiae energetica seu de vita naturae, ejusque tribus facultatibus naturalibus. Londini, 1672; Tractatus de ventriculo et intestinis, Londini, 1677.
