Глобуліни (від латів.(латинський) globulus — кулька), група тваринних і рослинних білків, найбільш широко поширених в природі. Відносяться до глобулярним білкам ; растворіми в слабких розчинах нейтральних солей, розбавлених кислотах і лугах; нерастворіми у воді (за винятком, наприклад, міозину і деяких ін. Р.). Осідають в напівнасиченому розчині сульфату амонія, насиченому розчині сульфату магнію (при 30°С) або сульфату натрію (при 37°С). Молярна маса Р. від декількох тисяч до мільйона і більш. Більшість Р. — прості білки, проте деякі з них (особливо Р. сироватки крові) пов'язані з вуглеводами або ліпідами. Р. щитовидної залози — тиреоглобулін (молярна маса 630000) — єдиний білок йод, що містить. Р. нервової тканини — нейроглобулін, нейростромін — сполучені з нуклеїновими кислотами (нуклеопротєїди ). Рослинні Р. (гліцинії, едестин, легумін і ін.) стійкіші, ніж тварини Р., до спирту і температурних дій. Р. входять до складу цитоплазми, плазми крові і лімфи (вищих тварин і людини), визначаючи їх буферну ємкість (див. Буферні системи ) і імунні властивості організму. У плазмі крові, окрім Р., є білки альбумін; відношення альбумін/глобулін має діагностичне значення; у нормі воно близьке до 2, а при запальних захворюваннях — зменшується. Гамма-глобуліни застосовуються з лікувальною метою.
