Географія історична, вивчає фізичну, економічну і політичну географію минулого тієї або іншої країни або території. Матеріали Р. і. конкретизують дані про розвиток виробництва в певних районах на різних етапах розвитку суспільства. Р. і. освітлює географію внутрішніх і зовнішніх кордонів, розміщення міст, сіл, фортець і т.п. Р. і. вивчає також і історичні події, тобто дороги походів, військові битви, народні повстання, географічні відкриття і мореплавання, найважливіші торгівельні дороги і т.п., уточнює географічні особливості історичних подій. Розробка проблем Р. і. підпорядкована загальним завданням історичної науки. Джерелами Р. і. є письмові і археологічні пам'ятники, відомості по топонімії, мовознавству, а також необхідні дані для реконструкції фізіко-географічного ландшафту минулого. Матеріали Р. і. складають основу для розробки картографії історичної . Найбільш складним завданням є дослідження економічної географії території, що вивчається, тобто встановлення рівня розвитку продуктивних сил і їх розміщення; аналіз змін основних елементів економічній географії в період зміни суспільно-економічних формацій, для здобуття порівнянних картин динаміки розвитку суспільства.
В дореволюційній російській і зарубіжній історіографії предмет Р. і. розумівся як визначення політичних меж минулого і місцезнаходження ін. міст і населених пунктів, визначення місць історичних подій і опису етнічних кордонів території, що вивчається. Це було наслідком розуміння Р. і. як науки, що вивчає перш за все політичні події, війни і т.д.
Початок формування Р. і. пов'язано з Відродженням і Великими географічними відкриттями (15—16 вв.(століття)). Особливе значення мав атлас стародавнього світу, складений фламандським географом А. Ортелієм в 2-ій половині 16 ст У 17—18 вв.(століття) багато зробили для розвитку Р. і. голландський учений Ф. Клювер, французький учений Же. Б. Д''Анвіль і ін. З 2-ої половини 19 ст предмет Р. і. розширюється у зв'язку з включенням проблем соціально-економічної географії минулого (роботи по Р. і. Великобританії Дарбі і ін.). У Росії в 18—19 вв.(століття) Р. і. займалися Ст Н. Татіщев, Н. І. Болтін, Н. П. Барсів. С. М. Середонін, А. А. Спіцин.
Радянські історики створили ряд капітальних досліджень по Р. і.: М. Н. Тіхоміров — «Росія в XVI столітті» (1962), А. Н. Насонов — «Російська земля і утворення території староруської держави» (1951), В. К. Яцунський — «Історична географія. Історія її виникнення і розвитку в XIV—XVIII вв.(століття)» (1955).
Проблемами Р. і. у СРСР займається сектор Історичній географії Інституту історії СРСР АН(Академія наук) СРСР.
Літ.: Нариси історії історичної науки в СРСР, т. 1—4, М., 1955—66 (глави по історії історичної географії); Яцунський Ст До., Предмет і завдання історичної географії, «історик-марксист», 1941 № 5; його ж, Історіко-географічні моменти в роботах Ст І. Леніна, в збірці: Історічеськне записки, т. 27, М., 1948.
