Гвініцеллі Гвідо
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гвініцеллі Гвідо

Гвініцеллі , Гуїніцеллі (Guinizelli) Гвідо (р. між 1230 і 1240, Болонья, — 1276, Монселіче), італійський поет; родоначальник поезії «Дольче стиль нуово» . У програмній канцоні «В благородному серці завжди живе любов» Р. оспівав любов як відчуття, що ушляхетнює душу не менше чим любов до бога, і стверджував, що благородство людини не залежить від станового походження. Таке звеличення людини робить Р. передвісником Відродження і безпосереднім попередником Данте, який називав його своїм «батьком» в мистецтві пісень любові. У поезії Р. звучать також мотиви плотської пристрасті (наприклад, сонет «Лючия в строкатому капюшоні»).

  Соч., у кн.: Casini Т., Le rime dei poeti bolognesi del secolo XIII, Bologna, 1881.

  Літ.: Де Санктіс Ф., Історія італійської літератури, пер.(переведення) з італ.(італійський), т. 1, М., 1963: Russo L., Storia della letteratura italiana, t. I, Firenze [1957].

  Н. Р. Еліна.