Гвоздев Олексій Олександрович [24.2(8.3) .1887, Петербург, — 10.4.1939, Ленінград], радянський театрознавець, літературознавець, критик і педагог. Закінчив Петербурзький університет (1913). Науковою роботою займався з 1920. Основоположник нової дисципліни, що не існувала в російській дореволюційній науці, — історії західноєвропейського театру. Капітальна праця Р. — «Західноєвропейський театр на рубежі XIX і XX століть» (1939). Виступав також як театральний рецензент. Вів викладацьку роботу.
Соч.: З історії театру і драми, П., 1923; Театр імені Вс. Мейерхольда (1920—1926), Л., 1927: Художник в театрі, М. — Л., 1931; Театр післявоєнної Німеччини, Л. — М., 1933; Історія західноєвропейської літератури. Середні століття і Відродження, М. — Л., 1935.
Літ.: Професор А. А. Гвоздев (1887—1939), «Уч. зап.(західний) [Ленінградського педагогічного інституту ним. А. І. Герцена]", Л., 1939 (є бібл. список найважливіших робіт Р.).
