Гвоздев Олексій Олексійович [р. 27.4(9.5) .1897, с. Богучарово, нині Тульська обл.], радянський учений в області залізобетону і будівельної механіки, Герою Соціалістичного Труда (1971), доктор технічних наук (1937), заслуженого на діяча науки і техніки РРФСР (1967). У 1922 закінчив Московський інститут інженерів шляхів сполучення. Основні праці по дослідженню монолітних і збірних залізобетонних конструкцій, розрахунку будівельних конструкцій по граничним станам. Р. обгрунтована теорія розрахунку статично невизначних конструкцій методом граничної рівноваги. Державна премія СРСР (1951). Нагороджений орденом Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Загальний метод розрахунку статично невизначних систем, М., 1927; Визначення величини руйнівного навантаження для статично невизначних систем, в збірці: Праці конференції з пластичних деформацій, М., 1938; Про уточнення теорії лінійної повзучості бетону, «Інженерний журнал. Механіка твердого тіла», 1967 № 6.
