Гамалея Микола Федорович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гамалея Микола Федорович

Гамалея Микола Федорович [5(17) .2.1859, Одеса, — 29.3.1949, Москва], радянський мікробіолог, почесний академік АН(Академія наук) СРСР (1940; член-кореспондент 1939), академік АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (1945). Член КПРС з 1948. Закінчив Новоросійський університет в Одесі (1880); після закінчення Військово-медичної академії в Петербурзі (1883) займався в Одесі бактеріологією туберкульозу і сибірської виразки. У 1886 працював в Парижі в Л. Пастера ; вивчаючи щеплення проти сказу, удосконалив пастерівський метод запобіжних щеплень. У тому ж році разом с І. І. Мечниковим організував в Одесі бактеріологічну станцію; виявив, що чума великої рогатої худоби викликається вірусом, що фільтрується. У 1887—91 вів дослідження сказу туберкульозу, холеру запальних процесів. У 1892 захистив докторську дисертацію «Етіологія холери з точки зору експериментальної патології» (опублікована 1893). У 1899 під керівництвом Р. був створений бактеріологічний інститут в Одесі. Р. відкрив (1898) речовини, що викликають руйнування бактерій, - бактеріолізини . Вніс багато нового у вчення про отрути мікробів. У 1901—02 керував протиепідемічними заходами під час чуми у Одесі. У подальші роки вів боротьбу з холерою на Ю. Росії. Відкрив «мечниковський вібріон» — збудник холероподібного захворювання птиць. Запропонував вакцину проти холери людини; розробив комплекс санітарно-гігієнічних заходів щодо боротьби з холерою. У 1908 Р. перший довів, що висипний тиф передається вошами. Багато працював по профілактиці висипного і поворотного тифів, холери, віспи і ін. інфекційних хвороб. У 1910 перший обгрунтував значення дезинсекції (знищення комах) для ліквідації висипного і поворотного тифів. У 1910—13 видавав і редагував заснований ним журнал «Гігієна і санітарія». У 1912—28 науковий керівник інституту віспощеплення в Ленінграді, в 1930—38 — Центрального інституту епідеміології і бактеріології в Москві. З 1938 до кінця життя Р. професор кафедри мікробіології 2-го Московського медичного інституту і з 1939 завідувач лабораторією інституту епідеміології і мікробіології АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР). З 1939 голова, потім почесний голова Всесоюзної спілки мікробіологів, епідеміологів і інфекціоністів. У своїх роботах виступав як послідовний матеріаліст, прибічник еволюційної теорії; виховав багаточисельні кадри радянських мікробіологів. Державна премія СРСР (1943). Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.

  Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1—6, М., 1951—1964.

  Літ.: Микола Федорович Гамалея, М. — Л., 1947 (АН СРСР. Мат-ли до бібліографії учених СРСР. Серія біологічних наук, ст 1); Міленушкин Ю. І., Н. Ф. Гамалея, М., 1967.

  Ст Н. Гутіна.

Н. Ф. Гамалея.