Галицько-волинський літопис, відносно відособлена частина Іпатьевськой літопису, що містить опис подій з початку 13 ст до 1292. Для Г.-В. л. характерні світськість і поетична манера викладу. Зв'язність викладу і схожість стилістичних прийомів створюють враження цілісності Г.-В. л. Проте дослідникам удалося виділити в ній ряд послідовних обробок сучасних записів і попереднього матеріалу. У літературі висловлюються різні думки про час складання
Г.-В. л., окремих її частин і редакцій. Одним з найважливіших етапів в розвитку галицько-волинської традиції з'явилося складання літописного зведення в 40-і рр. 13 ст в кругах, близьких Данилу Галицькому. Пізніше це зведення неодноразово редагувалося в різних містах Південно-західної Русі. Окрім власне галицько-волинських записів, в Г.-В. л. відбилося київське зведення (імовірно, зведення 1238), а також компілятивна хронографія, схожа з Еллінським літописцем. Хронологія Г.-В. л. надзвичайно заплутана. Примітно, що датування подій в частині до 40-х рр. 13 ст, як правило, на 4—5 років відрізняється від звичайної. Це може бути пояснено вживанням в Південно-західній Русі стилю літочислення, по якому від «створення світу» до «різдва Хрістова» вважалося не 5508, а 5503—5505 років.
Публ.: Повні збори російських літописів, т. 2, М-код, 1962.
Літ.: Шахматов А. А., Огляд російських літописних зведень XIV—XVI вв.(століття), М. — Л., 1938, гл.(глав) 4—5; Присілків М. Д., Літописання Західної України і Білорусії, «Уч. зап.(західний) БРЕШУ(Ленінградський державний університет імені А. А. Жданова)», № 67, серія історіч. наук, ст 7., 1941; Черепнін Л. Ст, Літописець Данила Галицького в збірці: Історичні записки. т. 12 М., 1941: Генсьорський А. I., Галіцько-Волінський лiтопіс. (Процес ськладання: редакциї i редакторі), До., 1958; Пашуто Ст Т., Нариси по історії Галицько-волинської Русі, [М.], 1950.
