Галич (Говоров, Никіфоров) Олександр Іванович (1783, р. Трубчевськ, нині Брянської області, — 9 вересня 1848, Царське Село, нині р. Пушкін), російський психолог і філософ-ідеаліст. Вчився в Германії. Викладав російську і латинську мови в Царськосельському ліцеї і філософію в Педагогічному інституті (з 1819 — Петербурзький університет). Р. доводив підлеглість мислення законам об'єктивного світу, неунічтожімость «створеної матерії», розумів істину як відповідність знання предметам і критикував в зв'язку з цим суб'єктивний ідеалізм. Віддаючи належне методології дослідних наук, Р. виступав проти матеріалізму. «Лексикон філософських предметів» Р. (т. 1, 1845) — один з перших в Росії довідників по філософії. У естетиці Р. стояв на позиціях романтизму («Досвід науки витонченого», 1825), критикував классицистічеськую теорію наслідування і вважав романтизм мистецтвом майбутнього. У психології («Картина людини...", 1834) Р. намагався поєднувати ідеалістичні і природничонаукові трактування душевного життя.
Літ.: Ельніцкий А., Галич А. І., у кн.: Російський біографічний словник, [т. 4], М., 1914 (є бібл.): Ананьев Би. Р., Нариси історії російської психології 18 і 19 століть, [М.], 1947, гл.(глав) 3, с. 74—79; Історія філософії в СРСР, т. 2, М., 1968, с. 161—65.
