Вісь легкого намагнічення, напрям у ферро- або феррімагнітном зразку, уздовж якого праця намагнічення зразка до насичення, вироблювана зовнішнім магнітним полем, мінімальна. Якщо зовнішнє поле на зразок не діє, то намагніченість в кожному домені зразка направлена уздовж О. л. н.
У феромагнітних монокристалах О. л. н. збігаються з головними кристалографічними осями (наприклад, в залозі з тетрагонами типа [100], в нікелі з трігональнимі [111], в кобальті з гексагональною [0001], див.(дивися) Кристали ). При накладенні на феромагнітний монокристал зовнішньої напруги (стискування, розтягування) напряму О. л. н. можуть змінитися, а в полікристалічному зразку навіть утворитися знов. Наявність О. л. н. є прямим наслідком магнітній анізотропії феромагнітних речовин.
Літ.: Вонсовський С. Ст, Магнетизм, М., 1971, с. 776—77; Киренський Л. Ст, Магнетизм, 2 видавництва, М., 1967, с. 67.
