Віссаріон Нікейський (Bessarion) (близько 1403, Трапезунд, — 18.11.1472, Равенна), візантійський церковний діяч, гуманіст. З 1437 архієпископ Нікейський. Прилучився до латінофільськой угрупування візантійської знаті; вважав за необхідне союз Візантії із Заходом (пропонував піти на компроміс з папством) в цілях спільної боротьби проти турок; сприяв висновку на Флорентійському соборі 1438—45 уній між католицькою і православною церквами (1439), яка, проте, була знехтувана у Візантії майже всім духівництвом і народом. Ст Н., вимушений емігрувати, переселився до Італії, перейшов в католицтво і в 1439 став кардиналом. Після падіння Константинополя (1453) намагався організувати хрестовий похід турок. Сприяв браку Софьі Палеолог (племінниці візантійського імператора Костянтина XI) з Іваном III Васильовичем .
Енциклопедично освічена людина, перекладач старогрецької літератури, Ст Н. багато зробив для пропаганди грецької культури в Італії. Зібрав велику бібліотеку грецьких рукописів, яку заповідав Венеції.
Літ.: Удальцова 3. Ст, Боротьба партій у Візантії XV ст і діяльність Віссаріона Нікейського, в кн.: Візантійський літопис, т. 2, М. 1949; Mohler L., Kardinal Bessarion als Theologe, Humanist und Staatsmann, Bd 1—3, Padeborn, 1923—42.
