Вініліденхлорід
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Вініліденхлорід

Вініліденхлорід, хлористий вініліден, 1,1-дихлоретилен, Ch 2 = Ccl 2 ; безбарвна рідина із запахом, що нагадує запах хлороформу: t кіп 31,7°С, щільність при 20°С 1,212 г/см 3 ; межі взриваємості Ст в суміші з повітрям 7—16% за об'ємом. На повітрі Ст мимоволі полімеризується; тому його зберігають у присутності інгібіторів, наприклад, гідрохінону.

  Ст отримують дегидрохлорірованієм 1,1,2-трихлоретану (~ 100°С):

  2ch 2 Cl—chcl 2 + Ca (ВІН) 2 ® 2ch 2 = Ccl 2 + Cacl 2 + 2h 2 O.

  Застосовують Ст для здобуття полівініліденхлоріда і сополімерів з вінілхлорідом, акрилонітрилом і інших технічно важливих сополімерів.