Вініпласт
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Вініпласт

Вініпласт, пластична маса на основі полівінілхлориду, що не містить пластифікатора. Окрім полівінілхлориду, до складу Ст входять стабілізатори (що запобігають руйнуванню матеріалу при переробці і експлуатації) і змащуючі речовини (що полегшують переробку). Інколи до складу Ст вводять фарбники (при здобутті кольорових виробів), наповнювачів (для зниження вартості, зміни фізіко-механічніх властивостей) і модифікатори (для поліпшення деяких фізичних властивостей).

  Ст отримують змішенням складових частин в змішувачах різного типа. Потім суміш або безпосередньо переробляють у вироби, або заздалегідь отримують з неї напівфабрикати — гранули, пігулки або провальцьовану масу. Методи переробки Ст залежать від вигляду виробу, що виробляється: плівкове Ст отримують каландрує провальцьованої маси; гладкі листи — пресуванням пакетів, зібраних з плівки, на поверхових гідравлічних пресах; дрібні вироби різного профілю — литвом під тиском з гранул на литних машинах, а також пресуванням пігулок або порошкоподібної суміші на вертикальних гідравлічних пресах; труби, профільовані вироби і хвилясті листи — екструзією з гранул на шнекових установках; крупні вироби складної конфігурації — вакуумформованієм з листів на формувальних машинах.

  Ст — термопластичний непрозорий матеріал; не горить і не має запаху; добре піддається різним видам механічної обробки на звичайних верстатах. Ст легко зварюється (230—250°С) за допомогою зварювального прутка і добре склеюється всілякими видами клеїв, приготованих на основі полівінілхлориду і перхлорвінілової смоли; зварні і клейові з'єднання, міцність яких складає 80—90% від міцності матеріалу, добре піддаються механічній обробці. Ст можна також приклеювати до металевих, бетонних і дерев'яних поверхонь. Ст — хороший діелектрик в межах 20—80°С; при нагріванні вище 80°С настає різке падіння діелектричних властивостей. Матеріал стійкий до дії кислот, лугів і аліфатичних вуглеводнів; нестійкий до дії ароматичних і хлорованих вуглеводнів. Нижче приведені основні фіз.(фізичний) властивості Ст

  Щільність, г/см 3   . . . . . . . . .           1,38—1,40

  Міцність,

    Мн/м-код 2 ( кгс/см 2 ) :

       при розтягуванні    . . . . . .     40—60 (400—600)

       при стискуванні   . . . . . . . . . .    80—160(800—1600)

       при вигині    . . . . . . . . . .    90—120(900—1200)

  Модуль пружності,

    Гн/м 2 ( кгс/см 2 )    . . . . . . . . . . .   3—4 (30 000—40 000)

  Відносне удліне-

     ніє %    . . . . . . . . . . . . . . . .          10—25

  Твердість по Брінелю,

    Мн/ м 2 ( кгс/мм 2 ) . . . . . . . . . . .   130—160 (13-16)

  Теплостійкість по Мартен-

    су °С    . . . . . . . . . . . . . . . . .           65—70

  Температура розм'якшення

    по Віка °С    . . . . . . . . . . . . .           75—90

  Морозостійкість °С     . . . . . . .           —10

  Питома теплоємність,

    кдж/ ( кг·К ) [ ккал/ ( г°·С )] . . . . . . .    1,13—2,14 [0,27—0,51]

  Коефіцієнт теплопро-

    водності, вт/ ( м·К )

     [ ккал/ ( м·ч·°С )] . . . . . . . . . . . . .    0,15—0,16 (0,13—0,14)

  Температурний коеффіци-

    ент лінійного расшире-

    нія °С -1    . . . . . . . . . . . . . . . . . .      (65–80) · 10 -6

  Питоме електричне со-

    противлення:

      об'ємне, Том/м-код

      ( ом·см ) . . . . . . . . . . . . . . . . .       10 (10 15 )

      поверхневе Том ( ом ) . . . . .     100 (10 14 )

  Електрична міцність

     (при 20°С), Мв/м або

     кв/мм   . . . . . . . . . . . . . . . . . .       15—35

  Діелектрична проніцає-

    мость:

       при 50 гц    . . . . . . . . . . . . . . .          4,1

       при 800 гц   . . . . . . . . . . . . . .      3,1—3,5

  Ст використовують як корозійностійкий конструкційний матеріал в хімічній промисловості (для виготовлення ємкостей, трубопроводів, вентиляційних установок, деталей хімічної апаратури, лабораторного устаткування, захисту електропроводів, футерування сталевих, бетонних і дерев'яних апаратів), в системах водопостачання, каналізації, іригації і меліорації (труби, фітінги і т.д.), в будівництві (обробні матеріали, покрівельні листи, двері і т.п.). Ст застосовують також як пакувальний матеріал для побутових товарів (судини контейнери, флакони і т. і.).

  Найважливіші фірмові назви В.: бреон; корвік (Великобританія); ігеліт (ГДР); вінідур, декеліт (ФРН); вінібан (Японія). Виробництво Ст вперше було організоване в Германії в 30-х рр. 20 ст

  Літ.: Щуцкий С. Ст, Пуркин Ст С., Вініпласт, М. — Л., 1959; Миколаїв А. Ф., Синтетичні полімери і пластичні маси на їх основі, М. — Л., 1967, с. 229; Довідник по пластичних масам, під ред. М. І. Гарбара [і ін.], М., 1967.