Вільде Ірина
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Вільде Ірина

Вільде Ірина (псевдонім; сьогодення ім'я і прізвище Дарина Дмитрівна Полотнюк) (р. 5.5.1907, Чернівці), українська радянська письменниця. Народилася в сім'ї українського письменника і педагога Д. Макогона. У 1932 закінчила Львівський університет. У 1930—39 опублікувала розповіді і повести з життя західно-української інтелігенції, міщанки, молоді, що вчиться. Після возз'єднання західно-українських земель з УРСР продовжувала по-новому розробляти знайомі їй теми сім'ї в буржуазному суспільстві (роман «Повнолітні діти», 1939). Кращий твір Ст — роман «Сестри Річинськие» (ч. 1—3, 1958—60; літературна премія ним. Т. Р. Шевченка, 1965), в якому дана багатопланова панорама життя в Галіциі в роки польської окупації, боротьби прогресивних сил проти соціального і національного пригноблення, проти фашизму. Нагороджена орденом «Знак Шани».

  Соч.: Твори. Вступ. ст. До. П. Волінського, т. 1—5 До., 1967—68; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Сестри Річинськие, кн. 1—2, М., 1959—67: Повнолітні діти, До., 1963.

  Літ.: Куторга 3., Напередодні, «Літературна газета», 1959, 10 дек.(грудень); Пустовоїт П., Ілюзії гинуть, надії залишаються, «Дружба народів», 1958 № 12; Вальо М. А., Ipіна Вiльде. Лiт.-критич. наріс, До., 1962.

  П. Н. Довгалюк.