Вільде Едуард (4.3.1865, Симуна, нині в Раквереськом районі Естонської РСР, — 26.12.1933, Талін), естонський письменник. Батько Ст служив на поміщицькій мизі. Ст закінчило міське училище в 1882. Був журналістом з 1883. Ранні твори — побутові, переважно гумористичні, розповіді-фейлетони. Роман Ст «В суворий край» (1896) оповідає про трагічну долю селянина-бідняка. У романі «Залізні руки» (1898) показані страждання фабричного пролетаріату. У історичній трилогії Ст — «Війна в Махтра» (1902), «Коли селяни з Анія відвідали Талін» (1903, в русявий.(російський) пер.(переведення) — «Ходаки з Анія») і «Пророка Мальтсвет» (1905—08) Ст змалював селянський рух кінця 50-х рр. 19 ст проти феодального гніту і експлуатації, страждання селянства і його боротьбу, то приховану, то явну, з поміщиками-баронами, створив яскраві народні характери. В період Революції 1905—1907 він зближувався з соціал-демократами. У статті «Буржуазія, пролетаріат і революція» (1905) Ст призвав робітників об'єднатися під соціалістичним прапором для боротьби з капіталізмом. Вимушений емігрувати, Ст продовжувало боротьбу в сатиричному журналі «Каак» («Ганебний стовп», Фінляндія, 1906). Батоживши самодержавство і поміщиків, Ст викривало реакційну і самокорисливу естонську буржуазію. З 1906 по 1917 Ст поневірявся в еміграції (Німеччина, Данія, Америка). У 1913 в Естонії вийшла збірка розповідей і нарисів «Усмішки» і п'єса «Домова», що малює хижацькі вдачі буржуазії. У 1916 виданий роман «Молочник з Мяекюли», відмічений тонким психологізмом. Повернувся на батьківщину після Лютневої революції 1917. Ст не зрозуміло значення Жовтневої революції. Після приходу нацистів до влади в Германії (1933) і активізації естонських фашистів закликав до відсічі фашизму. Кращі книги Ст відрізняються драматизмом конфліктів, напруженістю дії, емоційною, живою мовою.
Соч.: Vilde, Kogutud teosed, t. 1—33, Tartu, 1923—35; Teosed, [t. 1—13], Tallinn, 1951—57; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Собр. соч.(вигадування), т. 1—5. [Предісл. і послесл. Ю. Кяосаара], М., 1958.
Літ.: Alttoa V., Eduard Vilde, Tallinn, 1965; Eduard Vilde kaagsaegsete mälestustes, Tallinn, 1960; Vaateid Vilde elusse, Tallinn, 1965.
