Відповідальність матеріальна, 1) по радянському праву обов'язок робітників і службовців відшкодувати майновий збиток, заподіяний з їх вини підприємству (установі), в якому вони працюють. Законодавством передбачені два основних і один додатковий види О. м. До основних належать: О. м. в межах 1 / 3 місячної тарифної ставки (окладу) працівника; О. м. в розмірі, 1 / 3 , що перевищує тарифної ставки (окладу), але не повнішого розміру заподіяного збитку. Додатковий вигляд О. м. — відповідальність в межах, що встановлюються законодавством в тих випадках, коли фактичний розмір збитку перевищує його номінальний розмір.
Найбільш поширена форма О. м. — обмежена відповідальність в межах 1 / 3 тарифної ставки (окладу) працівника. Настає при псуванні, знищенні, втраті знарядь виробництва, при недоборі грошових сум, втраті документів і т.д. Відшкодовується по розпорядженню адміністрації шляхом утримання із заробітної плати за наявності письмової згоди працівника. За відсутності такої згоди питання про відшкодування збитку розглядається за заявою адміністрації районним (міським) народним судом. Обмежена О. м. в межах, 1 / 3 , що перевищують, місячної ставки (окладу) працівника, підрозділяється на відповідальність в межах 2 / 3 місячного середнього заробітку (таку О. м. несуть робітники і службовці за псування по недбалості матеріалів, напівфабрикатів або виробів), повного місячного заробітку (несуть осіб адміністративно-технічного і адміністративно-господарського персоналу за неправильну постановку обліку і зберігання матеріалів, напівфабрикатів, виробів і т.д.), в межах 3 місячних окладів (несуть посадових осіб, винних в незаконному звільненні або переведенні на ін. роботу).
Повна О. м. застосовується у випадках, коли збиток причинний діями працівника, що містять ознаки діянь, що переслідуються в кримінальному порядку; коли вона встановлена спеціальними законами і постановами (наприклад, Положенням про ведення касових операцій підприємствами, установами і організаціями від 15 січня 1949, статутами про дисципліну і т.д.); якщо між працівником і підприємством поміщений письмовий договір про повною О. м., а також якщо збиток причинний не при виконання службових обов'язків.
О. м. покладається на винного працівника, якщо збиток виник в результаті порушення або невиконання працівником покладених на нього обов'язків, з'явився наслідком дії (бездіяльності) працівника. Стягненню підлягає лише прямою, дійсний збиток. 2) Радянським законодавством передбачено, що підприємства, установи і організації несуть О. м. за збиток заподіяний здоров'ю трудящих; див.(дивися) в ст. Відповідальність організацій .
