Вузлових потенціалів метод, вузлової напруги метод, один із загальних методів розрахунку режиму в лінійних електричних ланцюгах (тобто метод визначення струмів у всіх гілках ланцюга і напруги на затисках всіх приймачів і джерел електричної енергії), при якому за невідомі величини приймають потенціали вузлів схеми. Початковими для розрахунку ланцюга величинами є вхідні опори (або провідність) приймачів і внутрішнє опори (провідність) і едс(електрорушійна сила) (або струми) джерел. Для всіх вузлів, окрім одного (базового), потенціал якого зазвичай вибирається рівним нулю, складаються рівняння відповідно до першого закону Кирхгофа (див. Кирхгофа правила ) , причому кожен з невідомих струмів виражається через опори едс(електрорушійна сила) і потенціали вузлів згідно з узагальненим Ома закону . З отриманої системи n — 1 незалежних рівнянь (де n — число вузлів схеми) визначаються потенціали вузлів (рівні напрузі між кожним з вузлів і базовим), а потім (за законом Ома) струми гілок і напруги на затисках приймачів і джерел. Якщо задані напруги між якими-небудь парами вузлів або відомі струми у деяких гілках, те число незалежних рівнянь менше n — 1. Рівняння можна записати і вирішувати в матричній формі. В. п. м. дає простіше рішення задачі, чим контурного струму метод, зазвичай в тих випадках, коли з використанням В. п. м. виходить менше число незалежних рівнянь. Вживання В. п. м. особливо ефективно для ланцюгів, що мають паралельні гілки (наприклад, за наявності лише двох вузлів).
Літ.: Поліванов До. М., Лінійні електричні ланцюги із зосередженими постійними, М., 1972 (Теоретичні основи електротехніки, т. 1); Основи теорії ланцюгів М., 1975.
