Вольно Константен Франсуа
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Вольно Константен Франсуа

Вольно, Вольне (Volney) Константен Франсуа (3.2.1757, Кран, — 25.4.1820, Париж), французький просвітитель, філософ і політичний діяч, орієнталіст. При Наполеоні I отримав графський титул; в період Реставрації став пером Франції. У філософії був прибічником дєїзма, сенсуалізму Дж. Локка і Е. Кондільяка теорії інтересу До. Гельвеция . У соч.(вигадування) «Руїни, або Роздуму про революції імперій» (1791, русявий.(російський) пер.(переведення) 1928) намагався з'ясувати причину зростання і занепаду держав і критикував церкву і релігію, як оплот феодального деспотизму. Соціальний ідеал Ст — буржуазне суспільство на чолі з освіченим монархом. Зі сходознавських соч.(вигадування) Ст істотне значення зберігає робота про подорож до Сирії і Єгипту («Подорож Вольнея до Сирії і Єгипту, що було в 1783, 1784 і 1785 гг.», частини 1—2, переведення з франц.(французький), 1791—93), в якій, так само як у виданій в 1788 роботі про війну турок і росіян, міститься великий фактичний матеріал про турецький феодальний гніт, проводиться думка про необхідність розділу імперії Османа.

  Соч.: Œuvres complètes, t. 1—8, P., 1821; La loi naturelle..., P., 1934; у русявий.(російський) пер.(переведення), у кн.: Ізбр. атеїстичні твори, М., 1962.

  Літ.: Смирнов Н. А., Питання історії Туреччини і колоніальної політики Франції кінця XVIII ст в працях Вольнея, «Тр. Московського ін-т(інститут) а історії, філософії і літератури», 1940, т. 6; Історія філософії, т. 2, М., 1941, с. 436—38.