Вольна гавань, частина порту (що включає водні басейни, набережні і прилеглі ділянки із складами), відокремлена від останньої території порту митним бар'єром. Ст р. були організовані у ряді країн в останній чверті 19 ст для завезення і складування що привозяться морським дорогою з-за кордону товарів в цілях розвитку міжнародної торгівлі — створення сприятливих умов для реекспорту і транзиту цих товарів. Роздрібний продаж і вжиток не сплачених митними зборами товарів в Ст р. не вирішувалися; допускалася лише переупаковка товарів, їх сортування і очищення, а також висновок оптових торгівельних операцій з продажу і перепродажу завезених іноземних товарів і висновок кредитних операцій. Ст р. використовувалися на користь конкуренції даного порту з довколишніми іноземними портами. Організації Ст р. передувало утворення порто-франко, що мали своїй на меті зосередження морської торгівлі в певних морських портах, які повинні були з'явитися пунктами завезення ще непроданих товарів з подальшою доставкою їх покупцям в кінцеві пункти призначення. Відсутність митних формальностей в Ст р. скорочувала простий судів, прискорювало зворот капіталу у сфері торгівлі. Одне з перших Ст р. було організоване в 1876 в Генуї. Значну популярність придбали Ст р. в Гамбурзі (з 1882), в Трієсті (з 1891), а також в Роттердаме, Антверпені, Венеції, Александрії. Ряд Ст р. був створений в скандінавських країнах — в рр. Копенгагені, Мальме, Гетеборге, Стокгольмі. Засновані були Ст р. і в США, де отримали найменування зовнішньоторговельних зон. У Нью-Йорку Ст р. відкрита в 1937. У деяких портах США є склади, що знаходяться у веденні митних властей, де безперешкодно можуть складувати іноземні товари, що ввозяться, з видачею зобов'язань про подальшу оплату митних зборів. У сучасних умовах міжнародної торгівлі Ст р. втрачають своє значення.
