Возняк Михайло Степанович (3.10.1881, с. Вілки-Мазовецкие, нині Волица Мостісського району Львівської області, — 20.11.1954, Львів), радянський літературознавець, академік АН(Академія наук) УРСР (1929). Член КПРС з 1951. У 1908 закінчив філософський факультет Львівського університету. Друкуватися почав в 1902. Автор близько 600 робіт. Тритомна «Історія української літератури» (1920—24) відобразила вплив на Ст буржуазно-націоналістичної ідеології. Серед досліджень Ст по літературі 16—18 вв.(століття) велике значення мають роботи «Хто ж автор так званого літопису Самовідца?» (1933), «Псевдо-Конісський і псевдо-Полетіка» (1939), «Початки української комедії» (1919). Ст — знавець творчості І. Франко, автор монографії про нього.
Соч.: З жіття i творчостi Iвана Франка, До., 1955; Наріси про свiтогляд Iвана Франка, Львiв, 1955; Велетень думання i працi. Шлях жіття i боротьбі Iвана Франка, До., 1958.
