Виробничий брак, по сов.(радянський) праву продукція (вироби, напівфабрикати, деталі і т.д.), не відповідна за якістю стандартам, технічним умовам і ін. нормативно-технічної документації. Розрізняють П. би. поправний і остаточний. До поправного відноситься продукція, яку технічно можливо і економічно доцільно виправити в умовах підприємства; до остаточного — вироби з дефектами, усунення яких технічно неможливо або економічно невигідно. Такі вироби підлягають утилізації як відходи виробництва .
Причинами браку можуть бути неправильна наладка верстата, несправність устаткування і інструменту, помилки в нормативно-технічній документації — нормалях, кресленнях і ін., порушення технологічної дисципліни, недостатня кваліфікація робітника і т.д. Ознаки П. би. — невідповідність якості деталі або виробу технічним вимогам, що пред'являються (неправильність розмірів, порушення встановленої рецептури продукту і ін.).
Виявлення браку покладається на робітників, майстрів і працівників відділу технічного контролю. Підставою для обліку П. би., аналізу і розробки заходів щодо його усунення і т.п. служить «сповіщення про брак», в якому вказуються його причини і винуватці. Для аналізу причин використовується «Класифікатор браку», що містить систематизований перелік причин і винуватців браку.
Оплата П. би. залежить від міри придатності продукції і провини працівника. Повний П. би. з вини працівника оплаті не підлягає, частковий — оплачується в зниженому розмірі залежно від міри придатності продукції. Продукція, що виявилася повним П. би. не з вини робітника або службовця, оплачується у розмірі 2 / 3 тарифної ставки повременщика відповідного розряду; частковий П. би. оплачується за зниженими розцінками залежно від міри придатності продукції, але не нижче 2 / 3 тарифної ставки. Місячна заробітна плата в цих випадках не може бути менше встановленого мінімального розміру.
П. би. виробів, що стався унаслідок дефекту в оброблюваному металі (невідповідність якості матеріалу, раковина або тріщина в металі), виявлений після витрати на обробку або збірку деталі не менше 1 робочого дня, оплачується за відрядними розцінками. П. би. не з вини працівника, виявлений після приймання виробу відділом технічного контролю, оплачується нарівні з придатними виробами. На період освоєння нових виробництв П. би. не з вини працівника оплачується з розрахунку тарифної ставки повременщика відповідного розряду.
П. би. враховується в натуральному і вартісному (грошовому) вираженні. Всі фінансові втрати за мінусом вартості відходів і утримань за брак відносяться на випущену продукцію і включаються в її фактичну собівартість. Тому чим більше розмір втрат від браку, тим вище фактична собівартість придатної продукції, менше розмір прибутку підприємства.
Зниження П. би. забезпечується організаційно-технічними заходами: механізацією і автоматизацією виробничих процесів вмістом устаткування і оснащення в справному стані, впровадженням передових форм і методів технічного контролю і ін. Велике значення для запобігання П. би. мають система бездефектного виготовлення продукції, строге дотримання технологічної дисципліни на робочому місці, правильна організація праці, підвищення кваліфікації робітників, розвиток соціалістичного змагання за високе якість продукції матеріальне і моральне заохочення працівників за виготовлення високоякісної продукції.
