Випрало і падіння (геологічні), характеристики положення (елементи залягання) шару гірських порід, крівлі магматичного масиву, жили і ін. геологічних тіл, а також різних поверхонь (наприклад, поверхні тектонічного розриву) відносно сторін горизонту і горизонтальної плоскості. Те, що випрало — лінія пересічення поверхні шаруючи (гірської породи або ін. геологічного тіла), що знаходиться в похилому або вертикальному положенні горизонтальною плоскістю. Напрям того, що випрало виражається азимутом. Падіння — лінія в плоскості шаруючи (або ін. геологічного тіла), проведена перпендикулярно до того, що випрало у напрямі нахилу шаруючи (лінія найбільшої крутості). Орієнтування лінії падіння визначається її азимутом і кутом падіння. Азимут вимірюється по проекції лінії падіння на горизонтальну плоскість; кут падіння поміщений між лінією падіння і її горизонтальною проекцією.
П. і п. вимірюють гірським компасом або встановлюють по геологічній карті, розрізам, буровим свердловинам, гірським виробленням, геофизичним даним і по зображеннях шарів на аерофотознімках. Див. також Залягання гірських порід .
