Залягання гірських порід (геологічні), форми і просторове положення гірських порід в земній корі. Осадові і метаморфічні гірські породи залягають зазвичай у вигляді шарів або пластів, обмежених приблизно паралельними поверхнями. Осадові породи при непорушеному первинному їх заляганні розташовуються майже горизонтально ( мал. 1 ), рідше вони мають первинний нахил в один бік або вигини, обумовлені рельєфом тієї поверхні, на якій відкладалися. Порушення первинного З. р. п. або їх дислокації викликаються двома причинами: ендогенними, до яких відносяться тектонічним рухи, і екзогенними, як, наприклад, діяльність поверхневих і особливо грунтових вод, що викликають зсуви, обвали, розчинення порід і ін.
По характеру порушень розрізняють 3 головних групи З. р. п.: складчасті, або плікатявниє (без розриву сплошності пластів), розривні, або диз'юнктивні (з розривом), і форми порушення, пов'язані з впровадженням (проривом) магматичних мас або високопластичних порід (солі, гіпс) в товщі гірських порід, що раніше утворилися.
Серед складчастих форм порушеного З. р. п. виділяються: однобічний нахил пластів під різними кутами (моноклінальне залягання), вигини пластів з утворенням складок найрізноманітніших розмірів і форм (антиклінальні, синклінальні, прямі, косі, перевернені і ін.). Серед розривних порушень виділяються крутопадаючі порушення, що викликають розрив сплошності пластів з рухом прилеглих блоків порід у вертикальному, горизонтальному або похилому напрямах (скидання, взброси, зрушення, раздвіги, надвіги). Крупні, пологонаклоненниє або горизонтальні розриви із зсувом на десятки км. носять назву покривів або шарьяжей . До прориваючих форм З. р. п. в осадових товщах відносяться діапірові складки (складки «з протикаючим пластичним ядром») і складки, що виникають при впровадженні магматичних розплавів. За наявності різновікових комплексів шарів розрізняють 2 основних типа З. р. п.: приголосне залягання і незгодне залягання . Ці терміни використовуються для визначення стратиграфічних і структурних взаємин. Стратиграфічне приголосне залягання характеризує безперервність накопичення порід; при стратиграфічній незгоді в осадових, вулканогенних і метаморфічних товщах випадають окремі стратиграфічні підрозділи ( мал. 2 ). При структурному приголосному заляганні комплекси порід різного віку залягають один на одному паралельно і комплекс верхніх шарів повторює форми залягання ніжніх. При структурному незгодному заляганні нижній і верхній комплекси залягають різно причому підстава верхнього комплексу перекриває різні шари нижнього комплексу, крутіші кути нахилу, що зазвичай мають ( мал. 3 ). Розміщення шарів на криво зрізаною ерозійними процесами поверхні більш древньої товщі називається притуленим заляганням або приляганням, а заповнення западин в древньому комплексі порід молодшими шарами, відкладеними морем, що швидко настає, — інгрессивним заляганням.
Магматичні гірські породи мають всілякі форми залягання. Лави, що вилилися на поверхню землі, застигають у вигляді потоків і покривів (ефузивні гірські породи); при застиганні магми на невеликій глибині від поверхні землі утворюються штоки, жили, дайки, плітообразниє пологі тіла (силли), лаколіти (екструзівниє і гипабісальниє гірські породи). При охолодженні магми на значних глибинах (більше 1,5—2 км. ) утворюються штоки і батоліти (інтрузивні гірські породи). Положення в просторі окремих шарів і комплексів визначається виміром т.з. елементів залягання гірських порід: напрями того, що випрало, напрями падіння (див. Випрало і падіння шарів ) і кута падіння. Ці елементи або заміряються за допомогою гірського компаса, або обчислюються шляхом геометричних побудов за даними структурних карт або відміток пластів, розкритих на глибині буровими свердловинами. Сукупність питань, що відносяться до З. р. п., вивчається структурною геологією.
Літ.: Вебер Ст Н., Методи геологічної зйомки (Польова геологія), 3 видавництва, Л. — М., 1937; Вусів М. А., Структурна геологія, М., 1940; Белоусов Ст Ст, Структурна геологія, М., 1961; Хаїн Ст Е., Загальна геотектоніка, М., 1964; Міхайлов А. Е., Основи структурної геології і геологічного картірованія, М., 1967.
