Винограду Анатолій Корнелієвіч [28.3(9.4) .1888, с. Полотняний Завод, нині Калузької області, — 26.11.1946, Москва], російський радянський письменник. У 1912 закінчив історико-філологічний факультет Московського університету. У 1921—25 директор Державної бібліотеки СРСР ним. В. І. Леніна. Спільно с М. Горьким працював над виданням класиків іноземної літератури, редагував серію «Історія молодої людини 19 століть». Автор робіт о П. Меріме і художньо-біографічних книг: «Три кольори часу» (1931), «Втрачена рукавичка (Стендаль в Москві)» (1931), «Повість про братів Тургеневих» (1932), «Чорний консул» (1932), «Засудження Паганіні» (1936), «Байрон» (1936), «Стендаль і його час» (1938), романа «Хроніка Мальовінських» (1941). Книги Ст відрізняються цікавістю викладу, насищени документальним матеріалом; в той же час вони містять елементи модернізації історії, довільного трактування історичних персонажів. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медаллю.
Соч.: Ізбр. проїзв.(твір) [Вступ. ст. Е. Бабаяна], т. 1—3, М., 1960.
Літ.: Гіркий М., Предісл. до книги А. К. Віноградова «Три кольори часу», Собр. соч.(вигадування), т. 26, М., 1953.
