Винограду Віктор Володимирович [31.12.1894 (12.1.1895), Зарайськ, — 4.10.1969, Москва], радянський мовознавець, літературознавець, академік АН(Академія наук) СРСР (1946). У 1917 в Петрограді закінчив Історико-філологічний інститут і Археологічний інститут. Професор Ленінградського (1920—29) і Московського (1930—69) університетів: завідувач кафедрою російської мови МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (1945—69). Директор інституту мовознавства АН(Академія наук) СРСР (1950—54), інституту російської мови АН(Академія наук) СРСР (1958—68). Академік-секретар Відділення літератури і мови АН(Академія наук) СРСР (1950—63). Редактор журналу «Питання мовознавства» (з 1952). Завідувач сектором історичної поетики і стилістики російської класичної літератури в інституті російської літератури АН(Академія наук) СРСР (Пушкінському будинку) (з 1968). Був членом Головної редакції 2-го видавництва БСЕ. Автор досліджень по російській граматиці: «Російська мова. Граматичне вчення про слово» (1947; Державна премія СРСР, 1951); по історії російської мови: «Нариси по історії російської літературної мови XVII—XIX вв.(століття)» (1934, 2 видавництва 1938), а також монографічних робіт про мову і стиль російських письменників 19—20 вв.(століття), про «натуральну школу» і ін. Теоретичному аналізу питань стилістики і поетики на основі матеріалу російської літератури присвячені книги «Про художню прозу» (1930), «Про мові художньої літератури» (1959) і «Стилістика. Теорія поетичної мови. Поетика» (1963). Брав участь в складанні «Тлумачного словника російської мови» під редакцією Д. Н. Ушакова (т. 1—4, 1935—40), в редагуванні словників російської мови, видавництві АН(Академія наук) СРСР (т. 1—17, 1948—65; т. 1—4, 1957—61). Керував роботою по складанню «Словника мови Пушкіна» (т. 1—4, 1956—61). Був членом багатьох іноземних академій, головою міжнародного комітету славістів (з 1957). Нагороджений орденом Леніна, 2 іншими орденами, а також медалями.
Соч.: Гоголь і натуральна школа, Л., 1925; Етюди про стиль Гоголя, Л., 1926: Еволюція російського натуралізму. Гоголь і Достоєвський, Л., 1929; Мова Пушкіна, М., 1935; Стиль прози Лермонтова, М., 1941; Стиль Пушкіна, М., 1941; Сучасна російська мова, ст 1 — Введення в граматичне вчення про слово, М., 1938; ст 2 — Граматичне вчення про слово, М., 1938; З історії вивчення російського синтаксису, М., 1958; Основні проблеми вивчення освіти і розвитку староруської літературної мови, М., 1958; Наука про мову художньої літератури і її завдання, М., 1958; Проблема авторства і теорія стилів, М., 1961; Сюжет і стиль, М., 1963; Проблеми літературних мов і закономірностей їх освіти і розвитку, М., 1967.
Літ.: Академікові В. В. Віноградову до його шістдесятиліття. Сб. статей, М., 1956; Сб. статей по мовознавству. Професорові Моськ. університету акад.(академік) Ст Ст Віноградову, [М.], 1958 (бібл.); Проблеми сучасної філології. Сб. ст. до сімдесятиріччя акад.(академік) Ст Ст Віноградова, М., 1965 (бібл.).
