Винограду Василь Іванович [29.1(10.2) .1895, Рибінськ, — 16.5.1967, Москва], генерал-полковник (1944). Член КПРС з 1932. Учасник 1-ої світової війни, штабс-капітан. З листопада 1918 в Радянській Армії. З 1939 командир стрілецького і механізованого корпусів, брав участь в радянсько-фінляндській війні 1939—40. Під час Великої Вітчизняної війни командував механізованим корпусом (липень — серпень 1941), був заступником командувача 30-ою армією і Калінінським фронтом по тилу (серпень 1941 — березень 1942). З березня 1942 начальник штабу тилу Червоної Армії, під час радянсько-японської війни 1945 заступник Головкому військами Далекого Сходу. Після війни начальник штабу тилу Озброєних Сил, начальник Управління служби тилу Військового міністерства. З 1951 заступник військового міністра по тилу, начальник тилу міністерства оборони, з 1958 головний інтендант і заступник начальника тилу міністерства оборони. З 1960 у відставці по хвороби. Нагороджений 3 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 1-ій і 2-ій мірі, орденом Червоної Зірки і медалями, а також 5 іноземними орденами.
