Виконання покарання, юридична дія, в ході якої реалізується основне розпорядження звинувачувального судового вироку. Здійснюється органами держави, на які покладено виконання вироків суду. Поняття І. н. введено Основами виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних республік 1969 (ч. 1, ст. 2). Основи встановлюють, що органами І. н. у вигляді позбавлення волі є виправно-трудові установи; виконання інших видів покарання покладається на органи міліції (заслання і висилка), на відділення (відділи) і інспекції виправних робіт (виправні роботи без позбавлення волі) і так далі Порядок і умови І. н., призначених судом, регулюються поряд з основами виправно-трудового законодавства виправно-трудовими кодексами союзних республік. І. н. у вигляді напряму засудженого військовослужбовця в дисциплінарний батальйон здійснюється відповідно до спеціального загальносоюзного закону.
От І. н. слід відрізняти виконання вироку — ширше поняття, що передбачає здійснення судом і іншими компетентними органами ряду юридичних дій, пов'язаних з реалізацією постанови суду: розсилку копій вироку, вирішення питань, пов'язаних з долею доказів у справі, і т. п. Термін «виконання вироку» в такому широкому сенсі охоплює і І. н.
