Виправно-трудовий кодекс (ІТК), в СРСР систематизований законодавчий акт, що визначає відповідно до Основ виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних республік принципи і загальні положення виконання і відбуття кримінального покарання на території союзної республіки, порядок і умови відбуття покарання і вживання заходів виправно-трудової дії до засуджених до позбавленню волі, засланню, висилці і виправним роботам без позбавлення волі. Регулює також діяльність установ і органів, виконуючих вироки до цих видів покарань. Згідно з Основами виправно-трудового законодавства, прийняття ІТК віднесено до компетенції союзних республік.
Вперше ІТК був прийнятий в РРФСР в 1924, а потім в 1933, в УРСР і Узбецькій РСР відповідно в 1925 і 1935, в Туркменській РСР — відповідно в 1928 і в 1934, в Азербайджанській, Грузинській РСР — в 1925, в БССР — в 1926.
Після прийняття в 1969 Основ виправно-трудового законодавства у всіх союзних республіках прийняті нові ІТК.
