Виконавче виробництво, передбачений цивільним процесуальним законодавством порядок примусового виконання постанов судових, арбітражних і ін. органів.
По радянському праву по правилах І. п. підлягають виконання: рішення, визначення і постанови судів по цивільних справах; вироки, визначення і постанови судів по кримінальних справах в частині імуществ. стягнень; постанови судді або судна і суспільні вироки в частині майнових стягнень за здійснення адміністративної провини; світові угоди, затверджені судом; виконавчі написи нотаріальних органів; вирішення органів арбітражу в передбачених законом випадках; рішення Морською і Зовнішньоторговельною арбітражних комісій; не сплачені в строк платіжні вимоги, що акцептуються платником; вирішення товариських судів ; вирішення комісій з трудових спор; постанови ФЗМК по трудових спорах і по спорах про відшкодування шкоди і ін.
Судові і арбітражні рішення виконуються на підставі виконавчих документів судовим виконавцем або банком.
Заходами примусового виконань є: звернення стягнення на майно боржника (шляхом накладення арешту і продажу майна); на заробітну плату, пенсію, стипендію і інші види його доходів; на грошові суми і майно боржника, що знаходяться в ін. осіб; вилучення у боржника і передача стягувачу певних предметів, вказаних у вирішенні суду, і тому подібне
