Виборність суддів, принцип соціалістичного правосуддя, суть якого полягає в тому, що судді всіх ланок судової системи і засідателі обираються. Програма КПРС розглядає Ст с. як одну з демократичних основ правосуддя. Принцип Ст с. законодавчо закріплений в Конституції СРСР, в конституціях союзних і автономних республік, в Основах законодавства про судоустрій Союзу РСР, союзних і автономних республік 1958. У СРСР принцип Ст с. здійснений повністю: судді і народні засідателі всіх судів (від народного суду до Верховного суду СРСР) обираються населенням або відповідними Радами депутатів трудящих.
Судді основної ланки радянської судової системи — районного (міського) народного суду — обираються громадянами даного району (міста) на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні строком на 5 років, народних засідателів — на загальних зборах робітників, службовців і селян по місцю їх роботи або проживання, військовослужбовців — по військових частинах строком на 2 роки. Обласні, краєві, міські суди, суди автономних областей і національних округів обираються відповідними Радами депутатів трудящих на 5 років. Верховний суд СРСР, верховні суди союзних і автономних республік обираються відповідно Верховною Радою СРСР, Верховними Радами союзних і автономних республік на 5 років. Голови, заступники голів і члени військових трибуналів обираються Президією Верховної Ради СРСР на 5 років. Народні засідателі військових трибуналів обираються відкритим голосуванням на загальних зборах військовослужбовців військової частини (установи) на 2 роки.
Радянське законодавство не знає жодних обмежувальних цензов для обрання суддів або народних засідателів, окрім вікового: суддею і народним засідателем може бути вибраний кожен громадянин СРСР, що досяг до дня виборів 25 років. Народним засідателем військових трибуналів може бути вибраний будь-який повнолітній громадянин, що перебуває на дійсній військовій службі.
Принцип Ст с. повністю здійснений і в зарубіжних соціалістичних країнах.
В більшості буржуазних держав (у Франції, Бельгії, Нідерландах, Великобританії, Швеції, Норвегії, Данії і ін.) судді призначаються, як правило главою держави. У США вибираються члени судових органів частини штатів (у деяких штатах судді призначаються губернатором). Члени найвищих федеральних судових органів призначаються президентом. Зазвичай в цих державах діє антидемократичний принцип незамінності суддів, тобто вони призначаються довічно.
