Незамінність суддів
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Незамінність суддів

Незамінність суддів, в буржуазних державах один з принципів судоустрою, згідно з яким суддя може бути звільнений з посади лише у зв'язку з досягненням граничного віку, унаслідок фізичної непридатності, що настала, за вироком суду або за власним бажанням. Принцип Н. с. склався в період абсолютизму, наприклад, в Іспанії і Франції на початку 15 ст в процесі зміцнення королівської влади, потім державні посади (у тому числі і суддівські) продавалися королем. Велика французька революція ліквідовувала у Франції право передачі суддівських посад по спадку і проголосила принцип виборності суддів (існував дуже недовго), але при цьому зберігалася Н. с. Пізніше був відновлений, як правило, порядок призначення суддів.

  Щоб забезпечити діяльність судів в бажаному для панівного класу напрямі, судді призначаються довічно або встановлюється граничний термін (дуже високий) їх перебування на посаді. Наприклад, у Великобританії право збуджувати питання про звільнення суддів надане лише парламенту; для членів судів графств граничний вік перебування на посаді встановлений в 72 роки. У США судді федеральних судів призначаються довічно президентом з відома сенату. Граничного віку для перебування цих суддів на посаді не встановлено, тому реально існує лише один дорога для відчуження їх від посади — проведення по постанові конгресу спеціальної процедури — імпічменту (судовий розгляд парламентом справ про грубі посадові злочини, здійснені вищими державними посадовими особами). У Франції всі судді (окрім персоналу комерційних судів) призначаються президентом за уявленням Вищої ради магістрату, граничний вік для виконання суддівських функцій встановлений в 65 років (у касаційному суді — 70 років). У Бельгії, Данії Нідерландах, Норвегії, Швеції судді призначаються королівською владою довічно. У Японії судді не можуть бути усунені з посади без публічного розгляду в порядку імпічменту.

 буржуазії стверджують, що Н. с. забезпечує ним незалежність при дозволі судових справ. По суті Н. с. у поєднанні з принципом тієї, що призначається суддів свідчить про недемократичний характер буржуазного суду. Висунуть спочатку принцип Н. с. в боротьбі з феодалізмом, буржуазія використовує його для збереження на суддівських посадах представників свого класу.