Верифікація
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Верифікація

Верифікація (позднелат. verificatio — доказ, підтвердження, від латів.(латинський) verus — достеменний і facio — роблю) емпіричне підтвердження теоретичних положень науки шляхом «повернення» до наочного рівня пізнання, коли ідеальний характер абстракцій ігнорується і вони «ототожнюються» із спостережуваними об'єктами. Наприклад, ідеальні геометричні об'єкти — «крапки», «прямі» і ін. — «ототожнюються» з їх плотськими «образами». У загальному випадку Ст — це побудова наочною моделі для будь-якої теорії. Ідея Ст визрівала поступово, у міру посилення ролі логічної дедукції у виробленні наукових понять. Усвідомлення, головним чином, в математиці і теоретичній фізиці, можливої невідповідності між логічним (абстрактним) мисленням і інтуїтивним мисленням, пов'язаним з наочністю (приклад: відкриття безперервних функцій, що не мають похідних), породило потребу в обгрунтуванні зв'язку між абстракцією і реальністю. Відомим вираженням цій потребі і одночасно вираженням позиції емпіричної філософії з'явилося висунуте ще І. Кантом вимога «наочного виключення» будь-якої абстракції: «... необхідно зробити плотським (sinnlich) всяке абстрактне поняття, тобто показати відповідний йому об'єкт в спогляданні, оскільки без цього поняття (як мовиться) було б безглуздим (оhne Sinn) тобто позбавленим значення» (Соч., т. 3, М., 1964, с. 302). У філософії неопозітівізма ця вимога отримала статус методологічного принципу можливості дослідної перевірки, або принципу Ст У відомому сенсі воно аналогічно вимозі практичної застосовності абстракцій, що полягає у видаленні абстракцій, в заміні їх «конкретними» об'єктами, від яких вони (можуть бути) абстраговані. Проте, оскільки не всяку вживану абстракцію можна веріфіцировать, тобто виключити «наочним» способом (бо не всяка реальність, віддзеркаленням якої є абстракція, наочна), критерій Ст не тождествен критерію практики.

  Літ.: Вітгенштейн Л., Логико-філософський трактат, пер.(переведення) з йому.(німецький), М., 1958; Нарський І. С., Сучасний позитивізм. Критичний нарис, М., 1961; Яновськая С. А., Проблеми введення і виключення абстракцій більш високих (чим перший) порядків, в кн.: The foundation of statements and dicisions. Proceedings of the International colloquium on methodology of sciences held in Warsaw 18—23 September 1961, Warszawa, 1965; Неванлінна P., Простір, час і відносність, пер.(переведення) з йому.(німецький), М., 1966; Schlick М., Meaning and verification, «Philosophical Review», 1936, v. 45 № 4; Camap R., Testability and meaning, «Philosophy of Science», 1936, v. 3 № 4; 1937, v. 4 № 1.

  М. М. Новоселів.