Василь Великий, Василь Кесарійський (Basíleios Mégas, Basíleios Kaisaréias) (близько 330, Кесарія Каппадокийськая, — 1.1.379, там же), християнський церковний діяч, один з отцов церкви . З 370 єпископ Кесарії Каппадокийськой. Ст Ст належало до тих кругів східно-римської знаті, які беззастережно прилучилися до ортодоксального християнства. Прагнучи до консолідації сил християнства, виступав проти аріанства, проповідував аскетизм, підтримував чернецтво. Відстоював незалежність церкви від імператора. Вважав за можливе «корисне використання» на користь християнства античної культури (проповідь «До юнацтва»). Основні вигадування Ст В.: «Любомудріє» (складена спільно з Григорієм Богословом антологія вигадувань Орігена ), «Проти Евномія» (спростування аріанського учення), бесіди (у тому числі «Шестоднев», в якому викладені принципи християнської космогонії). Вигадування Ст Ст (особливе «Любомудріє» і «Шестоднев»), перекладені слов'янськими мовами, служили джерелом для знайомства з античними мислителями, яких рясно цитував В. В. Особенно важливе джерело для історії церковної боротьби в імперії 4 ст, — Листи Ст Ст (близько 250).
Соч.: Patrologia Graeca, ed. J. P. Migne, t. 29—32, P., 1912; Lettres, v. 1-3, P., 1957—1966; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Творіння іже в святих батька нашого Василя Великого..., у кн.: Творіння святих отцов, т. 5—ii, М., 1843—1915.
Літ.: Allard P., Saint Basile, 4 ed., P., 1903: Trelicker B., Politische und sozialgeschichtliche Studien zu den Basilius-briefen, Münch., 1961; Dehnhard Н., Das Problem der Abhängigkeit des Basilius. von Plotin, B., 1964.
