Ван Ейк Ян
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ван Ейк Ян

Ван Ейк (van Eyck) Ян [близько 1390, Маасейк (?), Лімбург, — похований 9.7.1441, Брюгге], нідерландський живописець. Згідно з документами, в 1422—24 працював над прикрасою графського замку в Гаазі, в 1425 став придворним художником бургундського герцога Філіппа Доброго, у володіння якого входили Нідерланди. У 1427 відвідав Іспанію, в 1428—29 — Португалію. Близько 1430 оселився в Брюгге. Деякі його картини підписані девізом «Als ich kan» («Як умію»). Був також мініатюристом.

  Найбільш крупний твір Ст Е. — вівтар «Гентський» (поліптіх в соборі св. Бавона в Генте). Згідно пізнішого напису на рамі, його початків живописець Хуберт ван Ейк і закінчив Ян в 1432. Хуберт, старший брат Яна, працював в 1420-х рр. в Генте, де помер в 1426; приписати йому з повною достовірністю які-небудь твори не удається. Питання про творчість Хуберта і його участі в роботі над вівтарем «Гентським» залишається спірним. Виділити в живописного виконання вівтаря руку різних майстрів практично неможливо; мабуть, він в цілому написаний Яном. Хуберт же міг лише почати роботу над центральними частинами вівтаря («Поклоніння агнцеві» і три фігури над ним), найбільш архаїчними по композиції. Вівтар складається з багатьох зображень різного характеру, включаючи багатофігурну сцену в пейзажі («Поклоніння агнцеві»), просторий інтер'єр з міським виглядом за вікном («Благовіщення»), фігури Адама і Єви, портрети донаторов і так далі

  За винятком «Богоматері в церкви» (кінець 1420-х рр., Картинна галерея, Берлін-Далем), достовірні твори Ст Е. відносяться до 1430-м-коду рр. Найбільш видатні 113 них: «Богоматір канцлера Ролена» (близько 1436, Лувр, Париж), «Богоматір каноніка ван дер Пале» (1436, Муніципальна художня галерея, Брюгге), триптих «Богоматір в церкві» (1437, Картинна галерея, Дрезден). Ст Е. — перший з великих портретистів в європейському живописі, творець типа погрудного портрета в тричвертному повороті («Тимофій», 1432, і «Людина в червоній шапці», 1433, —Национальная галерея, Лондон; портрет Маргарети ван Ейк, дружини художника, 1439, Муніципальна художня галерея, Брюгге). Ст Е. належить і парний портрет подружжя Арнольфіні (1434, Національна галерея, Лондон), змальованого в кімнаті бюргерського будинку. Збереглися лише релігійні сцени і портрети Ст Е., але в джерелах згадуються також його композиції світського вмісту.

  Спираючись на досягнення своїх попередників і сучасників, раніше всього Роберу Кампена, Ст Е. послідовно прийшов до нового для європейського мистецтва того часу принципу реалістичного зображення дійсності. При цьому більшість картин Ст Е. позбавлено сюжетної дії і носить спокійний, споглядальний характер. Надзвичайно ретельний живопис виявляє красу кожного предмету, який набуває реального об'єму, щільності, ваги, характерної будови поверхні. Природа, люди, речі під гроном Ст Е. досягають вражаючої життєвої переконливості, причому особливу роль в цьому грає зображення простору і световоздушной середовища. Ст Е. в рівній мірі цікавлять чоловік і навколишній його світ, в його композиціях велике місце займають пейзаж, інтер'єр, натюрморт. Деталь і ціле мисляться в нерозривному взаємозв'язку: квітуча рослина або коштовний камінь, що прикрашає одяг богоматері, як би заломлюють в собі красу всесвіту, а панорамний пейзаж в «Богоматері канцлера Ролена» сприймається як збірний образ Всесвіту. Мистецтво Ст Е. відрізняє глибина розуміння закономірності всього сущого, вираженням чого є продумана, строго обумовлена побудова творів.

  Вирішення поставлених Ст Е. творчих завдань вимагало нових художніх засобів. Незрідка його називали винахідником техніки живопису маслом. Ця техніка була відома і раніше, проте Ст Е. першим по-новому застосував її, використовуючи естетичну виразність тонких, прозорих шарів фарби, покладених один поверх іншого. Метод В, Е., що дозволяє досягати виняткової сили, глибини і багатства кольору, а також великої тонкості світлотіньових і колірних переходів, зіграв важливу роль в історії світового живопису.

  Мистецтво Ст Е., хоча і засноване великою мірою на релігійних виставах, новаторськи відобразило красу і різноманіття дійсності і послужило важливим джерелом розвитку реалізму. Воно зіграло вирішальну роль в створенні станкової картини як живописного зображення, що дає високо переконливу картину реальності. Творчість Ст Е. знаменує початок Відродження в Нідерландах і в значній мірі визначає дороги подальшого розвитку нідерландському живопису, круг її проблем і інтересів, її художні засоби і можливості, її своєрідний національний характер.

  Літ.: Егорова До. С., Ян ван Ейк, М-код.,1965; Никулін Н. Н., Ян ван Ейк. [Альбом], Л., 1967; Friedländer М. J., Die aitniederländische Malerei, Bd 1, B., 1924; Baldass L., Jan van Eyck, L., 1952; Panofsky E., Early Netherlandish painting. Its origins and character, v. 1—2, Camb. (Mass.), 1953.

   До. С. Егорова.

Хуберт і Ян ван Ейк. «Гентський вівтар.» Закінчений в 1432. Собор св. Бавона. Гент.