Ванаг Юлій Петрович [р. 25.6(8.7) .1903, Меднінськая волость, нині Екабпілсського району], латиський радянський письменник, заслуженого на діяча культури Латвійської РСР (1953). Член КПРС з 1963. Вчився в з.-х.(сільськогосподарський) технікумі в м. Вятке. Друкуватися почав в 1927. У ранніх розповідях, віршах, п'єсах виражено критичне відношення до капіталістичного світу. Учасник Великої Вітчизняної війни (Ст знаходилося в рядах латиською стрілецькою дивізії). У 1946 опублікував збірку віршів «У воротях сонця». У збірці «Глибока оранка» (1950) відбита дорога латиського селянства до колективного господарства. Ст належать збірки віршів «Срібні рейки» (1951), «Гіркі квіти» (1960). Популярність придбали п'єси «Зустріч на березі» (1948), «Кораблі виходять в морі» (1955), кіносценарій «Розповідь латиського стрільця» (1958). Пише для дітей («Великі справи маленького Мікиня», 1955, і ін.). Перекладач творів російської класичної і радянської літератури на латиську мову.
Соч.: Vanags, lzlase, Rїga, 1953; Zeme, Rїga, 1963; Sirnts brinumstastu, Rїga, 1965; Meža dziesma, Rїga, 1967; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Зустріч на березі, М. — Л., 1949; Вірші, Рига, 1951; Земля. Балади, М., 1955; Великі справи маленького Мікиня, М., 1961.
Літ.: Нарис історії латиської радянської літератури, Рига, 1957.
