Важка артилерія, вигляд польової артилерії, що існувала в різних арміях (у тому числі в Червоній Армії) в 1-ій половині 20 ст Призначалася для ураження цілей, що знаходяться за укриттями, і руйнування польових споруд. До Т. а. відносилися гаубиці, гармати і мортири калібрів від 105 до 155 мм. В сучасних арміях ділення артилерії на легку і важку не прийняте.