Біоуправління, система управління приладами, механізмами і пристроями, в якій як сигнали, що управляють, використовуються різні прояви життєдіяльності організму, за винятком більшості довільних рухів. Для Б. можуть служити: біоелектричні потенціали, що генеруються різними збудливими тканинами, механічні і акустичні явища супроводжуючі функціонування серцево-судинної системи і дихання, коливання температури тіла і ін. Найширше поширені системи біоелектричного управління. У цих системах біопотенціали, що генеруються скелетними м'язами, серцем, головним мозком, нервами, піддаються посиленню, переробці і потім виконують роль командних сигналів, що управляють. Використання біопотенціалів головного мозку дозволило створити прилади для автоматичної сигналізації початкової стадії кисневого голодування, для автоматичного управління подачею наркотичної речовини і підтримки заданої стадії наркозу, прилад для автоматичного управління електроенцефалографом (див. Електроенцефалографія ) у зв'язку з виділенням характерних змін стану мозку.
Більш всього прилади, керовані біопотенціалами серця. При цьому як сигнал можуть служити, наприклад, характерні зміни електрокардіограми при захворюваннях. Перша група приладів, керованих біопотенціалами серця, це прилади діагностичні, забезпечуючі включення сигналізуючої і реєструючої апаратури при порушеннях сердечного ритму, кисневому голодуванні сердечного м'яза і ін. Друга група — прилади лікувального призначення, службовці для автоматичного включення електростимулятора, задаючого потрібний ритм сердечних скорочень (при порушеннях природного ритму, різкому уповільненні сердечних скорочень або зупинці серця), для здійснення синхронного з сердечними скороченнями масажу периферичних судин, для тимчасового розвантаження серця за допомогою допоміжного штучного серця. Важливу групу пристроїв з біоелектричним управлінням складають активні протези, для управління якими використовуються біопотенціали частково ампутованих, паралізованих або повністю збережених м'язів. Виконуючи звичні рухи, людина управляє електромеханічним або пневматичним приводом, який здійснює руху в суглобах паралізованої кінцівки або шарнірах протеза. У 60-х рр. 20 ст не лише в СРСР, але і в Англії, Канаді (по радянських ліцензіях) налагоджений промисловий випуск біокерованих протезів.
Біоелектричне управління застосовують також в техніці, наприклад, в біоманіпуляторах, керованих на відстані при роботі в підводних або шкідливих умовах.
Літ.: Кобрінський А. Е. [і ін.], Біоелектрична система управління, «Докл. АН(Академія наук) СРСР», 1957, т. 117 № 1; Гурфінкель Ст С., Біоелектричне управління в медицині, «Вести. АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР)», 1964 №2.
