Біогеохімічні ендеміки
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Біогеохімічні ендеміки

Біогеохімічні ендеміки (від греч.(грецький) éndēmos — місцевий), форми рослин, мікроорганізмів, а інколи і тварин, поширення яких обмежене якою-небудь геохімічною провінцією . Поява Б. е. пов'язано з впливом геохімічних чинників середовища; спостерігається частіше в гірських районах, де різкіше виявляється хімічна мозаїчність (у гірських породах, грунтах, воді, див.(дивися) Біогеохімічні провінції ). ДО Б. е. відносяться рослини різних систематичних груп: мохи, печіночники, папороті, хвойні, покритосеменниє. Так, галмейная фіалка (Viola lutea var. calaminaria) поширена в Середній і Південній Європі на грунтах, багатих цинком; серпентінітовий папороть (Asplenium serpentini) — в Середній Європі на грунтах, багатих нікелем і хромом; смольовка кобальтова (Silena cobalticola) виростає в Центральній Африці лише на мідних родовищах; селеновий астрагал (Astragalus pattersonii) в Північній Америці зазвичай приурочений до грунтів, багатим селеном. Т. о., Би. е. можуть служити індикаторами, вказуючи на присутність в грунті тих або інших мінералів (див. Індикаторні рослини ). З мікроорганізмів к Б. е. можуть бути віднесені серобактерії і железобактерії . Див. також Біоіндикатори .

загрузка...

 

  Літ.: Ковальський Ст Ст, Петруніна Н. С., Геохімічна екологія і еволюційна мінливість рослин, в кн.: Проблеми геохімії, М., 1965.

  Н. С. Петруніна.