Біогенез (від біо... і греч.(грецький) genesis — походження), теорії, заперечливі появу життя на Землі в результаті виникнення живих істот з неживої матерії (ср. Абіогенез ). У основі представлень о Б. лежать зіставлення живого неживому і ідея вічності життя . Прибічники Б. передбачали, що зародки живих істот були занесені на Землю з інших, більш древніх небесних тіл — теорія панспермії . Її підтримували німецький хімік Ю. Лібіх, фізик і фізіолог М. Гельмгольц, шведський хімік С. А. Арреніус і ін., що протиставляли теорію панспермії уявленню, що існувало в середині 19 ст, про самозародження складно організованих тварин (черв'яків, мух і ін.) з гниючого м'яса, грязі і т.п. Автори теорії Б. посилалися на те, що перенесення зародків теоретично можливе, т.к. прі відсутності кисню і при низькій температурі космічного простору зародки могли знаходитися в змозі анабіозу . Проте надалі з'ясувалося, що космічні промені надають згубну дію навіть на вельми стійкі спори бактерій. На помилковість теорії Б. вказав Ф. Енгельс що вважав, що уявлення про необхідною теорією Б. стійкості носія життя — білка — протіворечит даним про його хімічні властивості, а уявлення про вічність первинних носіїв життя несумісно з історичним поглядом на живу природу (див. «Діалектика природи», 1969, с. 263—64).
Літ.: Опарін А. І., Життя, її природа, походження і розвиток, 2 видавництва, М., 1968.
